Світличний Тимофій Іванович

Тимофі́й Іва́нович Світли́чний (1 травня 1917 — 26 червня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир обслуги реактивної установки 3-го гвардійського мінометного полку 3-го гвардійського кавалерійського корпусу, гвардії сержант. Герой Радянського Союзу (1945).

Тимофій Іванович Світличний
Народження	1 травня 1917(1917-05-01) Світличне
Смерть	26 червня 1944(1944-06-26) (27 років) Kažamiakid, Niamojtaŭski sieĺsavietd, Сєнненський район, Вітебська область, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Сєнно
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	артилерія
Роки служби	1939—1944
Партія	КПРС
Звання	гвардії сержант
Формування	3-й гвардійський мінометний полк
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Відносини	Бородулін Сергій Дмитрович Назаренко Павло Іванович
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Світличний.

Життєпис

Народився в селі Світличному, нині Золочівського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту.

До лав РСЧА призваний Золочівським РВК у 1939 році. Учасник німецько-радянської війни з 1942 року. Воював на Західному, 1-му та 2-му Прибалтійських і 3-му Білоруському фронтах. Двічі був легко поранений. Член ВКП(б) з 1943 року.

Особливо командир обслуги ракетної установки гвардії сержант Т. І. Світличний відзначився у боях на території Білорусі. У ніч з 25 на 26 червня 1944 року під час переправи через річку Оболянка, поблизу села Кожемяки Сєнненського району Вітебської області на колону батареї полку напали частини 299-ї німецької піхотної дивізії, що вирвалися з-під Вітебська. Батарея зайняла кругову оборону. Вогнем з реактивних установок, автоматами і гранатами особовий склад відбивався від супротивника. Вибували зі строю люди, виходили з ладу установки, але мінометники продовжували відбиватися. Обслуга під командуванням гвардії сержанта Т. І. Світличного здійснила 4 залпи в упор по ворогу, що наступав. Сам Т. І. Світличний, будучи важко пораненим, не залишив поле бою, а згуртував довкола себе усіх, хто залишився у живих. Шість годин тривав нерівний бій мінометників з чисельно переважаючим ворогом. Коли від прямого попадання пострілом з «Фердинанда» реактивна установка спалахнула, Т. І. Світличний встиг здійснити ще один залп з неї. Згорів разом з установкою.

Похований на місці бою. Влітку 1959 року з військовими почестями перепохований у місті Сєнно.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії сержантові Світличному Тимофію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденами Леніна (24.03.1945), Вітчизняної війни 2-го ступеня (05.12.1943).

Вшанування пам'яті

У селищі Золочів є вулиця Світличного.

У селі Світличному і селищі міського типу Золочеві Харківської області встановлені погруддя Т. І. Світличного.

У місті Сєнно Вітебської області (Білорусь) його ім'ям названо вулицю, встановлено пам'ятник.

Посилання

• Світличний Тимофій Іванович (рос.). // Сайт «Герои страны».