Северин Святополк-Четвертинський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Святополк-Четвертинський.

Севери́н-Франци́ск-Калі́кст князь Святопо́лк-Четверти́нський (18 квітня 1873 Варшава — 19 травня 1945 Единбург)^[1] — князь руського походження, гербу Погоня Руська. Державний та громадський діяч у Російській імперії та Польській республіці. Мемуарист.

Северин-Франциск-Калікст Святополк-Четвертинський пол. Seweryn Franciszek książę Światopełk-Czetwertyński
Северин-Франциск-Калікст Святополк-Четвертинський
Погоня Руська
князь
Народження:	18 квітня 1873 Варшава
Смерть:	19 травня 1945 Единбург, Велика Британія
Поховання:	Единбург, Шотландія
Підданство:	Російська імперія, Польська республіка, Велика Британія
Країна:	Російська імперія  Польща
Освіта:	Ризький політехнічний інститут[d] і Боннський університет
Партія:	National Partyd і Народно-національний союзd
Рід:	Рюріковичі
Батько:	Володимир-Людвик-Станіслав Святополк-Четвертинський
Мати:	Марія-Ванда-Феліція Уруська
Шлюб:	Софія Пшездецька
Діти:	Марія-Юзефа, Барбара, Анна-Марія, Єлизавета, Володимир, Стефан, Христина
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія та діяльність

Северин Святополк-Четвертинський народився у Варшаві в заможній аристократичній родині. Батько — Володимир князь Святополк-Четвертинський (*15.09.1837 — 20.08.1918) учасник Січневого повстання. Був засланий царською владою до Сибіру. Матір — Марія-Ванда-Феліція графиня Уруська (*09.07.1853, Варшава — 18.04.1931, Варшава). Досягнувши зрілого віку Северин Святополк-Четвертинський здобував освіту в передових європейських вишах. Закінчив Ризький технічний університет і був одним з членів академічної корпорації "Арконія", що постала на базі цього вишу. Згодом навчався у Боннському університеті. Видавець та співвласник «Газети Варшавської» та «Реформи». У 1903 році разом з Мацеєм-Миколаєм князем Радзивілом та іншими утворив Акціонерну спілку міських трамваїв у Варшаві. У 1904 році став віцепрезидентом Товариства Доброчинності. У 1906 році серед 54-х осіб був послом до Петербурзької Думи, молодший колега Юзефа-Миколая графа Потоцького.^[2] Співавтор творення польського парламентаризму після здобуття Польщею незалежності у 1918 році.^[3] Неодноразовий посол до сейму Польської республіки від свого радинського виборчого округу.^[4] У міжвоєнний період також відомий підприємець та громадський діяч, зокрема власник Акціонерної спілки «Готель Європейський» у Варшаві. Чималий дохід отримував також зі своїх маєтків. Один з найбільших — Суховоля у Люблінському воєводстві, що складав 81 000 га. Северин Святополк-Четвертинський користувався авторитетом та повагою серед широкого кола громадськості. Згідно мемуарів його зятя графа Романа-Антонія Потоцького, князь Северин відзначався гарним почуттям гумору. Видав спогади про життя та діяльність свого батька Володимира Святополка-Четвертинського з власним авторством та під жартівливим титулом який часто уживав у повсякденні — «Na wozie i pod woziem» (На возі та під возом).^[5]

Після окупації Польщі та її поділу Третім Рейхом і СРСР, проживав у маєтку Суховоля. Через свій авторитет був арештований Гестапо 20 березня 1941 року. Спочатку відбував ув'язнення у Люблінському замку, згодом у концтаборах - Аушвіц-Біркенау і Бухенвальд, де практично згубив своє здоров'я. Звільнений американськими військами та мав бути переданий для НКВД СРСР з подальшим етапуванням до Сибіру. Завдяки своєму брату Роджеру Четвертинському зумів виїхати до Парижу. Звідти, будучи важко хворим, був перевезений до Единбурга де незабаром помер, 19 червня 1945 року.^[6] Похований на цвинтарі Маунт Вернон (Mount Vernon) в Единбурзі. Його символічна могила також знаходиться на Повонзківському цвинтарі у Варшаві поряд з батьком.

Могила князя Володимира Святополка-Четвертинського та символічна Северина Святополка-Четвертинського на цвинтарі Повонзківському у Варшаві

Сім'я

З 1898 року в шлюбі з Софією графинею Пшездецькою (1879—1949). Відомо, що мали п'ятеро доньок та двох синів.

• Марія-Юзефа Святополк-Четвертинська (1899—1991) у шлюбі Ґрохольська.
• Барбара Святополк-Четвертинська (1900—1970) у шлюбі з Ремиґіяном-Адамом Ґрохольським.
• Анна-Марія (Ганка) Святополк-Четвертинська (1902—1987) у шлюбі з Романом Потоцьким.
• Єлизавета Святополк-Четвертинська (1905—1971) у шлюбі Плятер-Зіберк.
• Володимир Святополк-Четвертинський (1907—1965)
• Стефан Святополк-Четвертинський (1910 — ?)
• Христина Святополк-Четвертинська (1918—1994) учасниця Варшавського повстання.

Всього мав 19 онуків.

Джерела

• Roman Potocki. «W trzech wojnach». Editions Spotkania. Warszawa. 2018. ISBN 978-83-7965-216-7 / S. 15, 118, 200, 204—207, 224, 265, 300.
• Gątarczyk A., Seweryn Książę Czetwertyński, Biografia, Radzyń Podlaski 2007.
• Ludwik Bazylow, Polacy w Petersburgu, 1984, s. 430.
• Czetwertyński Seweryn w: Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej (redakcja naukowa Jacek M. Majchrowski przy współpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana), Warszawa 1994, wyd. BGW, ISBN 83-7066-569-1 s. 258