Сезар Франк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франк (прізвище).

Сеза́р Франк (фр. César Franck, повне ім'я Сеза́р Оґю́ст Жан Ґійо́м Юбе́р Франк (César-Auguste-Jean-Guillaume-Hubert Franck); 10 грудня 1822, Льєж — 8 листопада 1890, Париж) — французький композитор й органіст бельгійського походження.

Сезар Франк
фр. César Franck
Основна інформація
Повне ім'я	фр. César Auguste Jean Guillaume Hubert Franck[1]
Дата народження	10 грудня 1822(1822-12-10)[2][3][…]
Місце народження	Льєж, Об'єднане королівство Нідерландів[2][4][1]
Дата смерті	8 листопада 1890(1890-11-08)[2][3][…] (67 років)
Місце смерті	Париж, Франція[4]
Причина смерті	плевральний випітd
Поховання	цвинтар Монпарнас
Громадянство	Об'єднане королівство Нідерландів  Бельгія  Франція
Професії	композитор, органіст, музичний педагог, піаніст, педагог
Освіта	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Льєзька королівська консерваторія
Вчителі	Pierre-Joseph-Guillaume Zimmermannd, Франсуа Бенуаd, Антонін Рейха, Joseph Daussoigne-Méhuld і Henri-Jean Rigeld[2]
Відомі учні	Francis Casadesusd, Arthur Coquardd, Шарль Турнемір, Edmond Dietd, Henri Libertd, Mélanie Bonisd, Augusta Holmèsd, Henri Büsserd і Francis Marie Louis Arnal de Serresd
Інструменти	орган
Мова	французька
Жанри	опера, симфонія і класична музика
Magnum opus	Prelude, Chorale and Fugued, Les Béatitudesd, Les Djinnsd і Symphony in D minord
Заклад	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Королівська консерваторія в Брюсселі
Нагороди
У шлюбі з	Félicité Saillot Desmousseauxd
Брати, сестри	Joseph Franckd[5][2]
Автограф
cesar-franck.org
Файли у Вікісховищі

Сезар Франк

З життя і творчості

У 1830—35 навчався в консерваторії в Льєжі.

В 1835 родина композитора переселилася до Парижа. З 1836 навчався в Паризькій консерваторії. Працював органістом у соборах Парижа, а також вів викладацьку діяльність. Серед вихованців — Ернест Шоссон та Вінсент д'Енді.

С. Франк започаткував так званий органний симфонізм, значне місце в його творчості займають органні твори циклічної форми, зокрема «Три хорали» (E-dur, h-moll, a-moll). Відомі також його симфонівчні твори (Симфонія d-moll, Симфонічні варіації, симфонічні поеми: «Les éolides», «Le chasseur maudit», «Rédemption»), камерні (соната A-dur для скрипки і фортепіано, струнний квінтет f-moll), а також духовний твір «Panis Angelicus» для хору a capella.

Див. також

• 4546 Франк — астероїд, названий на його честь^[6].