Сейсмічність Криму

Крим — належить до сейсмонебезпечних регіонів. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає Кримський півострів з півдня.

Загальна характеристика

Вогнища сильних корових землетрусів виникають в даній місцевості на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя (в основному між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8-9 балів (за шкалою Ріхтера). За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4,0 до 7,0 балів.

Сліди обвалу від землетрусу 1927 р. на горі Демереджі, Світлина 2012 р.

Сейсмічна історія

Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька помірних та сильно помірних (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрусів інтенсивністю 5-6 балів (за шкалою Ріхтера). Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів (за шкалою Ріхтера) з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4,0-5,5 балів (за шкалою Ріхтера).

За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 балів (за шкалою Ріхтера), і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50 % забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику. Таким чином, велика територія південно-західної і південної частини України належить до сейсмічно небезпечної. Ця обставина повинна постійно враховуватися при обґрунтуванні розміщення нового будівництва.

Землетруси в Криму можуть викликати й інші, достатньо небезпечні явища, наприклад, сповзання прибережного масиву Гірського Криму. Особливо у весняну пору, коли потенційна зона сповзання насичена водою і навіть невеликі тектонічні поштовхи можуть активізувати процес сповзання гірської маси берегової зони в море. Сліди таких процесів прослідковуються в морфології берегової лінії (Ластівчине гніздо являє собою небезпечне у цьому відношенні місце, а берег від Ялти до Гурзуфа – приклад масиву, який вже сповз у море). Такі процеси згідно з археологічними даними повторюються в Криму кожні 500 років.

Землетруси минулих століть

З IV ст. до н. е., в Криму відбулося 77 сильних землетрусів інтенсивністю 8-9 балів. Безпосередньо за останнє століття, на території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний Кримський землетрус 1927 року мав інтенсивність — 8 балів. Чергова сейсмічна активність очікується на початку нинішнього XXI ст..

Землетруси XXІ століття

2011

29 листопада стався відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус з епіцентром у Чорному морі, магнітуда складала 3,8 балів (за шкалою Ріхтера)^[1].

2015

У 2015 році було зафіксовано 500 слабких підземних поштовхів, епіцентри яких, у більшості випадків, знаходилися в акваторії Чорного моря^[2].

2016

13 травня стався відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус з епіцентром у Чорному морі на відстані 10 км від Алушти і магнітудою в епіцентрі 3,0 балів (за шкалою Ріхтера). Жертв і руйнувань — немає^[2].

2023

22 червня, о 05:42 (за київським часом), у Чорному морі, неподалік тимчасово окупованого м. Севастополя стався сильно відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 4,7 балів (за шкалою Ріхтера). Згідно з повідомленням Європейсько-Середземноморського сейсмологічного центру, епіцентр землетрусу знаходився за 51 км від Балаклави та за 59 км від Севастополя. Гіпоцентр землетрусу перебував на глибині майже 10 км^[3].

2025

12 січня, о 16:49:11 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ в східній частині Чорного моря поблизу півострова Крим зареєстровано сильно відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 4,4 балів (за шкалою Ріхтера)^[4].

19 січня поблизу тимчасово окупованого міста Ялти зареєстровано два ледве відчутні (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетруси магнітудою 2,8 та 2,0 балів (за шкалою Ріхтера)^[5].

20 січня в тимчасово окупованому місті Ялті зареєстровано ледве відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 2,3 балів (за шкалою Ріхтера)^[6].

26 квітня на південному березі Криму сталося чотири невідчутних (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрусів: один – у морі, а три – за 6 км від Ялти в районі водоспаду Учан-Су. Йдеться про чотири землетруси магнітудою від 1,5 до 2,0 балів (за шкалою Ріхтера), які зафіксовано о 07:00, 10:00, 10:27 і 10:37 (за київським часом) відповідно^[7].

02 жовтня, об 11:54:50 (за київським часом), стався відчутний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус з епіцентром у Чорному морі поблизу узбережжя та м. Севастополя, магнітуда в епіцентрі землетрусу сягала 3,6 балів (за шкалою Ріхтера)^[8].

Див. також

• Сейсмічність України

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Евсеев С. В. Землетрясения Украины. К.: Изд. АН УССР, 1965, 75 с.
• Сейсмичность Украины. — К.: Изд. «Наукова думка», 1969.
• Лебединский В. И. Геологические эккурсии по Крыму. — Симферополь: Таврия. — 1988. — 144 с.
• Геология СССР. Том VIII. Крым. Часть 1. Геологическое описание. Изд-во «Недра». 1969. 576 с.