Сейшікі-2

Сейшікі № 2 (яп. 制式二号飛行機, Сейшікі Ніґоу Хікоу кі) — японський біплан для Імперської армії Японії з тягловим гвинтом. Друга спроба створення японського сучасного біплана після невдачі з Сейшікі-1 яка теж виявилась невдалою.

Сейшікі-2
Перший політ:	11 січня 1918
На озброєнні у:	Імперська армія Японії
Виробник:	Тимчасова група з дослідження військових аеростатів
Всього збудовано:	1
Екіпаж:	2 особи
Тривалість польоту:	7 год
Довжина:	6,7 м
Висота:	2,6 м
Розмах крила:	9,86 м
Площа крила:	31 м²
Двигуни:	1 × Mercedes D.I
Тяга (потужність):	100-110 к.с.

Історія

Не зважаючи на невдачу зі створення літака з тягловим гвинтом Сейшікі-1, «Тимчасова група з дослідження військових аеростатів» продовжила роботу над цим типом дизайнів. У липні 1917 року створення нового дизайну почалось під керівництвом лейтенанта Морікічі Сакамото і інженера Шіро Йошіхари, який щойно повернувся з Європи. Виробництво апарата відбувалося на фабриці «Групи» в Токородзаві. На відміну від «Сейшікі-1», «Сейшікі-2» з самого початку проєктувався як експериментальний швидкісний біплан, на основі рішень якого можна було б створити новий стандартний літак для армії.

«Сейшікі-2» оснащувався двигуном Mercedes D.I виготовленим на Армійському артилерійському арсеналі в Токіо. Крила і маса літака були зменшені, але фюзеляж був порівняно великим, дерев'яним з обшивкою з фанери. Радіатори розміщувались по боках фюзеляжу.

«Сейшікі-2» був завершений в грудні 1917 року, а перший політ відбувся 11 січня 1918 року з лейтенантом Сакамото за кермом. Під час другого польоту 17 січня літак зазнав катастрофи: після зльоту на висоту 50 м двигун раптово задимівся і втратив силу, лейтенант Сакамото зробити поворот праворуч для повернення на злітну смугу, але літак почав звалюватись і розбився вбивши пілота.

Дизайнери й інженери передбачали, що «Сейшікі-2» матиме максимальну швидкість 160 км/год, якби не проблеми з двигунами Mercedes D.I японського виробництва. Група почала роботу над «Сейшікі-3», і в березні 1918 року цей проєкт передали Дослідницькому відділу в новоствореній Льотній школі Токородзави, але його так і не було завершено.^[1]

Технічні характеристики

Дані з Japanese Aircraft 1910—1941^[1]

• Екіпаж: 2 особи
• Довжина: 6,7 м
• Висота: 2,6 м
• Розмах крил: 9,86 м
• Площа крил: 31 м²
• Двигун: 6-циліндровий Mercedes D.I водяного охолодження
• Потужність: 100—110 к.с. к. с.
• Гвинт: Дволопатевий дерев'яний гвинт

Джерела

• Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)

Виноски