Селадоніт

Селадоніт (англ. celadonite; нім. Celadonit m, Seladonit m) — мінерал, залізистий різновид глауконіту шаруватої будови. За франц. seladon — зелена фарба (E.F.Glocker, 1847). Синоніими: вероніт.

Селадоніт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d][1]
IMA-номер	IMA1998 s.p.
Абревіатура	Cel[2]
Nickel-Strunz 10	9.EC.15[3]
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Твердість	2
Інші характеристики
Названо на честь	селадон[4]
Типова місцевість	Planitzd[3], Морі[3], Брентоніко[3]
Селадоніт у Вікісховищі

Селадоніт.

Опис

Хімічна формула:

• 1. За Є. Лазаренком: K(Fe³⁺, Al)(Mg, Fe²⁺)[(OH)₂|Si₄O₁₀]∙nH₂O.
• 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): K(Mg, Fe)(Fe, Al) Si₄O₁₀(OH)₂.

Склад у % (з села Берестівець, що на Волині): K₂O — 3,33; Fe₂O₃ — 20,07; Al₂O₃ — 6,77; MgO — 6,22; FeO — 3,83; SiO₂ — 52,58; H₂O — 6,75. Домішки: CaO (0,91); TiO₂; Na₂O.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює тонколускуваті, зернисті й радіальноволокнисті аґреґати, щільні, зливні або пухкі та порошкуваті маси, рідше листуваті утворення («зелена земля»). Спайність досконала. Густина 2,7-2,9. Тв. 1-2. Колір зелений. Блиск тьмяний. У гарячій кислоті HCl знебарвлюється і розкладається. Зустрічається як гідротермальний мінерал у мигдалинах пузирчастих базальтів, як псевдоморфоза по олівіну, авгіту та гіперстену. Утворюється при гідротермально-автометасоматичних процесах, які супроводжуються виносом калію. Тісно пов'язаний з олівіном та авгітом.

Поширення

Знайдений у Цвіккау (Саксонія), ФРН; Кадань, Чехія; Вигоди-Фасса (Півд. Тіроль), Італія; на Волині, Україна. Рідкісний.

Різновиди

Розрізняють:

• алюмоселадоніт — мінерал ряду мусковіту, ідентичний лейкофіліту — KMgAl[(OH)₂|Si₄O₁₀].
• фероселадоніт — мінерал класу силікатів, група слюд.

Див. також

• Список мінералів