Селецький Петро Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Селецький.

Петро́ Дми́трович Селе́цький (14 березня 1821, Малютинці — 17 березня 1880) — урядовець київського генерал-губернаторства, композитор і піаніст^[1].

Селецький Петро Дмитрович
Основна інформація
Дата народження	14 березня 1821(1821-03-14)
Місце народження	Малютинці, Пирятинський район, Україна
Дата смерті	5 березня 1880(1880-03-05) (58 років)
Поховання	Видубицький монастир
Громадянство	Російська імперія
Професії	піаніст, чиновник
Інструменти	фортепіано
Діти	Q130526556?

Біографія

Походив з козацько-старшинського роду Селецьких. Власник села Малютинці Пирятинського повіту. Отримав гарну музичну освіту. З гри на фортепіано консультувався у Ф. Ліста, в Лейпцигу спілкувався з Ф. Мендельсоном.

Урядовець Київського генерал-губернаторства (з 1844), київський віце-губернатор (1858 — 1866 року), київський губернатор, маршал дворянства (1866 — 1880).

Знайомий Т. Шевченка (через князів Рєпніних) з 1843 року, 1845 р. разом мали працювати над оперою «Мазепа», але розійшлися в поглядах на історичні події, що й відбилося на їх дальших взаєминах: Селецький керував таємним наглядом за Шевченком під час перебування поета в Києві 1859 р.

1862 року по вул. Володимирській, 48, на ділянці, що належала його донькам, було споруджено будинок за проектом арх. О. Беретті.

1863 року став одним з організаторів Київського відділення Російського музичного товариства, його першим головою впродовж 10 років.

На картаз Києва 1865 року і пізніших на Сирці можна розгледіти напис: хут. Селецкаго.

Його донька стала другою дружиною графа Миколи О'Рурка, російського військово-морського офіцера ірландського походження, а її донька Марія вийшла заміж за Василя "Васюка" Тарновського.

Автор «Записок», опублікованих у «Киевской старине» 1884 (чч. 2 — 9).