Селянська думка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Думка.

«Селянська думка» — тижневик у Бердичеві 1918—1919 років. Редактор — Б. Ржепецький. Газета згадується у Докладі про загальне становище на Київщині комісара Київської губернії, складеному в Вінниці в жовтні 1919, як така, що друкується місцевими силами та розповсюджується в Бердичівському повіті (за весь час біля 30 000 примірників).^[1]

Сучасна дослідниця Світлана Кравченко в статті Українські автори часопису “Biuletyn Polsko-Ukraiński” (Варшава 1932-38 рр.), посилаючись на книгу Наталії Сидоренко «Задротяне життя» українських часописів на чужині (1919—1924)», вказує, що в цьому тижневику в 1919 році працював Іван Липовецький, журналіст і активний діяч українських визвольних змагань ХХ ст.^[2]

Повітова газета з аналогічною назвою, заснована Подільською Селянською Спілкою, виходила з 16 серпня 1917 року в Таращі,^[3] згадується, що газета висвітлювала погроми, вчинені червоноармійцями проти інтелігенції, робітників, євреїв та соціалістів.^[4] Краєзнавиця й музейна працівниця Марія Юзлова^[5] в огляді української преси Київщини періоду 1917-1921 рр. стверджує, що «Селянська думка» з'явилась як зразок спеціалізованої сільської преси пізніше за видання, спрямовані на міське населення та інтелігенцію, в 1918 році. Крім Таращі та Бердичева місцем видання газети з назвою «Селянська думка» називають також Вінницю.

Див. також

• Селянська доля
• Селянська правда
• Селянська Громада (видання)
• Селянський прапор

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.