Семейко Микола Іларіонович

Микола Іларіонович Семейко (25 березня 1923 року — 20 квітня 1945 року) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни штурман ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку і штурман того ж полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту, гвардії капітан.

Микола Іларіонович Семейко
Народження	25 березня 1923(1923-03-25) Слов'янськ
Смерть	20 квітня 1945(1945-04-20) (22 роки) Східна Пруссія, Вільна держава Пруссія[1]
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Штурмова авіація
Освіта	Луганське вище військове авіаційне училище штурманів (1942)
Роки служби	1940—1945
Партія	ВКП(б)
Звання	Капітан авіації
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Семейко Микола Іларіонович народився 25 березня 1923 року в місті Слов'янськ (нині Донецька область, Україна) у родині службовця. За національністтю — українець.

Закінчив неповну середню школу № 12, яка носить його ім'я.

В 1942 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів і в тому ж році — Курси вдосконалення командного складу.

На фронтах Німецько-радянської війни з березня 1943 року. Був командиром екіпажа, ланки, заступником командира, командиром і штурманом ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку, почавши бойову діяльність під Сталінградом, брав участь у боях на річці Міус, за звільнення Донбасу, Криму, України, Білорусі, у складі військ Південного, 4-го Українського і 3-го Білоруського фронтів.

До жовтня 1944 року був штурманом ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку і штурманом того ж полку 1-й гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-й повітряної армії 3-го Білоруського фронту.

20 квітня 1945 року, на наступний день після присвоєння звання Героя Радянського Союзу, загинув у повітряному бою в Східній Пруссії.

До свого останнього вильоту М. І. Семейко зробив 227 бойових вильотів на штурм ворожих військ, в результаті яких він особисто знищив і пошкодив сім танків, 10 артилерійських гармат, п'ять літаків на ворожих аеродромах, 19 автомашин з військами й вантажами, паровоз, підірвав два склади з боєприпасами, придушив 17 вогневих точок зенітної артилерії, знищив багато іншої бойової техніки й живої сили супротивника.

Нагороди

Бюст Миколи Семейка у Слов'янську біля школи № 12, у якій він навчався.

• Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року за мужність і героїзм, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії капітанові Семейко Миколі Іларионовичу надано звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка». Однак, наступного дня, після підписання Указу про присвоєння йому геройського звання він загинув у повітряному бої в Східній Пруссії.
• Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року Семейко Микола Іларионович посмертно нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».

Нагороджений:

• двома Орденами Леніна,
• чотирма Орденами Червоного Прапора,
• Орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня,
• Орденом Олександра Невського,
• Орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня,
• медалями.

Пам'ять

• На батьківщині двічі Героя Радянського Союзу М. І. Семейка встановлене його бронзове погруддя, названа площа та вулиця.