Семенов Володимир Семенович

Володимир Семенович Семенов (16 лютого 1911(19110216), село Краснослободське Кірсановського повіту Тамбовської губернії, тепер Іноковка Ржаксинського району Тамбовської області, Російська Федерація — 18 грудня 1992, місто Кельн, Німеччина) — радянський державний діяч, дипломат, заступник міністра закордонних справ СРСР, надзвичайний і повноважний посол СРСР у НДР і ФРН. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1952—1966 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1986 роках. Доцент, доктор історичних наук (1974).

Семенов Володимир Семенович
Народився	16 лютого 1911(1911-02-16)[1][2]  село Краснослободське Кірсановського повіту Тамбовської губернії, тепер Іноковка Ржаксинського району Тамбовської області, Російська Федерація
Помер	18 грудня 1992(1992-12-18)[1][2] (81 рік)  Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1]  ·пневмонія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	дипломат, колекціонер мистецтва, політолог, політик
Alma mater	Московський інститут філософії, літератури, історії і МДУ
Знання мов	російська[3]
Заклад	Ростовський державний педагогічний університет
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Семенов.

Життєпис

Народився в багатодітній родині залізничного робітника. Наприкінці 1920-х років, після смерті батька, родина переїхала до Москви. Після закінчення школи працював учителем.

У 1931—1937 роках — студент Московського інституту історії, філософії та літератури.

У 1937—1939 роках — викладач марксизму в Ростовському державному педагогічному інституті.

Член ВКП(б) з 1938 року.

У 1939—1940 роках — радник повноважного представництва СРСР у Литві.

У 1940 — 22 червня 1941 року — радник повноважного представництва СРСР у Німецькому Рейху (Німеччині).

У 1941—1942 роках — завідувач III-го Європейського відділу Народного комісаріату закордонних справ СРСР.

У 1942—1945 роках — старший радник дипломатичної місії СРСР у Швеції.

У 1945—1946 роках — 1-й заступник політичного радника, в 1946—1949 роках — політичний радник при головному начальнику Радянської військової адміністрації в Німеччині.

У 1949 — 29 травня 1953 року — політичний радник при голові Радянської контрольної комісії в Німеччині (НДР).

29 травня 1953 — 14 липня 1954 року — верховний комісар СРСР у Німеччині — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Німецькій Демократичній Республіці (НДР).

У липні 1954 — березні 1955 року — завідувач III-го Європейського відділу Міністерства закордонних справ СРСР.

У березні 1955 — листопаді 1978 року — заступник міністра закордонних справ СРСР.

10 листопада 1978 — 15 квітня 1986 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Федеративній Республіці Німеччині (ФРН).

З квітня 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 18 грудня 1992 року в місті Кельні (Німеччина). Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди

• три ордени Леніна (24.06.1948; 31.12.1966; 16.02.1981)
• орден Жовтневої Революції (16.02.1971)
• орден Вітчизняної війни І ст. (5.11.1945)
• три ордени Трудового Червоного Прапора (3.11.1944; 15.02.1961; 27.12.1977)
• орден Дружби народів (14.02.1986)
• орден «Знак Пошани» (30.10.1954)
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол СРСР
• Почесний громадянин міста Берліна (з 8.05.1965 по 29.09.1992)