Семеняк-Штангей Валентина Миколаївна

|Ukrcenter= |Примітки=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штангей (прізвище).

Валентина Миколаївна Семеняк-Штангей
Валентина Семеняк-Штангей
Псевдонім	Тальнівська, Колосок
Народилася	5 листопада 1963(1963-11-05) (61 рік) Тальне, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	письменниця, журналістка
Alma mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди	Золота медаль української журналістики (НСЖУ), медаль "Почесна відзнака" (НСПУ), Лицарська відзнака "Збережемо честь - здобудемо славу"
Премії	імені братів Богдана і Левка Лепких, обласна премія імені Богдана Лепкого, обласна премія імені Іванни Блажкевич
Семеняк-Штангей Валентина Миколаївна у Вікісховищі

Валентина Миколаївна Семеняк-Штангей (нар. 5 листопада 1963, м. Тальне, Черкаської області) — українська письменниця, журналістка, фотохудожник. Член Національних спілок журналістів (1996) та письменників (2012) України.

Життєпис

Закінчила факультет журналістики Київського університету (1986, нині Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка).

Працювала кореспондентом газет «Наддніпрянська правда» (м. Херсон), «Вільне життя», «Тернопіль вечірній», «Ровесник» (м. Тернопіль), журналу «Родина» (м. Торонто, Канада). Позаштатним кореспондентом газет «Патріот України» та «Гарт» (м. Київ).

Від 2023 року є головою Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України^[1].

Співпрацює у газетах «Сільський господар плюс», «Сімейна газета», «Божий сіяч»^[2].

Доробок

Авторка книг

• «Пригоди маленького люстерка» (1995),
• «Чи легко бути мамою?» (2005),
• «Світ, який люблю» (2006),
• «Срібна пектораль» (2007),
• «Спитай у свого Янгола» (2009),
• «Сила ангельської пір'їни» (2010),
• «Писана торба» (2012),
• «Великі пригоди маленького люстерка» (2013),
• «Хто загубив усмішку?» (2014),
• «Булочка для… Бога» (2015),
• «Об'явник» (роман, 2016),
• «Бурмотійко і Даринка» (2017),
• «Баба Сяба» (2018),
• «Кой си изгуби усмивката?» (2018, болгарською мовою),
• «На скрижалях Часу» (2019),
• «Чапуня» (2020),
• «Базяник» (2024)^{[3][джерело?]}.

Зібрала колекцію ляльок^[4].

Персональні фотовиставки

• «Світ, який люблю» (2005, м. Ельблонг, Польща);
• «Бхарата — територія Сонця» (2014, м. Тернопіль);
• «Дорогами Балтії» (2015—2016, м. Тернопіль).

Дегустація книги. Шеф-кухарі – В.Семеняк-Штангрей, В.Дерій, З.Кіпибіда,
Бібліотека ЗУНУ, 22 грудня 2021 р.

З любов'ю і відкритим серцем до дітей, 22 грудня 2021 р.

Усі "почапали" фотографуватися з В.Семеняк-Штангей, 22 грудня 2021 р.

Колективне фото на пам'ять, 22 грудня 2021 р.

Оплески. Бурхливі. Вдячні і заслужені, 22 грудня 2021 р.

Радість спілкування з творчими людьми, 22 грудня 2021 р.

В.А.Дерій – науковець, закоханий в поезію, 22 грудня 2021 р.

З.Кіпибіда з гумором до всього у житті, 22 грудня 2021 р.

Відзнаки

• Премія імені Іванни Блажкевич за книгу «Спитай у свого Янгола» (2013).
• Премія імені братів Богдана і Левка Лепких за літературну творчість (2015).^[5]
• Премія імені Богдана Лепкого за книгу «На скрижалях Часу» (2019)
• Літературна премія «Благовіст» за низку книжок для дітей – «Як Боженка рятувала планету», «Бабусині секрети, або Де живе душа», «Казки бабусі Плахтійки», «Веселики та повітряна кулька» (2024)^[6]
• Відзнака літературного конкурсу гумору і сатири від Спілки українців Америки (м. Філадельфія, США, 1995).
• Дипломантка літературного конкурсу 4-ї Міжнародної виставки-фестивалю «Православна Україна 2005» (м. Київ, 2005).
• Переможниця всеукраїнського фотоконкурсу «Моя Україна» (2005, м. Київ)
• Дипломантка ХІІІ літературно-краєзнавчого конкурсу ім. Мирона Утриска (2009, м. Турка, Львівська область).
• Лауреат всеукраїнського конкурсу гумору та сатири ім. Миколи Лукаша (2010, м. Київ).
• Переможниця всеукраїнського конкурсу «Глибини мови», «Усі ми родом з дитинства» та міжнародного конкурсу «Українська мова — мова єднання» (2011, 2012 м. Хмельницький, м. Одеса).
• Спецвідзнака «Вибір Генерального продюсера „1+1“» за найкращий кіносценарій у конкурсі «Коронація слова 2016», за «Проліскам сніг не страшний» (у співавторстві з Богданом Мельничуком) (2016).
• Фіналістка номінації мала проза «Як тебе не любити...» («Коронація слова 2019») та - «TERRA інклюзія» («Коронація слова 2020»).
• Переможець Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю імені Василя Скуратівського «До Василя!» у номінації «Книга для дітей» («Баба Сяба») — 2019.