Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Семінарська вулиця (Харків)
вулиця в Харкові, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Семінарська вулиця — вулиця у Новобаварському районі Харкова довжиною близько 2440 метрів. Починається біля вулиці Полтавський Шлях і йде на південь. Семінарська має перехрестя з багатьма вулицями, найзначніші з них Велика Гончарівська вулиця, проспект Любові Малої, Планова вулиця. Кінець Семінарської вулиці впирається в Коробейницький провулок.
Remove ads
Історія і назва
Вулиця виникла в кінці XVIII століття як дорога на Катеринослав, нині Дніпро, і отримала назву Катеринославська дорога. Назву вулиці змінювали кілька разів. На мапі Харкова 1887 року вулиця зазначена як Холодногірська. У 1840-х роках тут було збудовано семінарію, у зв'язку з чим 1894 року вулицю перейменували на Семінарську[1]. У 1922 році вулиці присвоїли ім'я більшовицького діяча Володарського. 20 листопада 2015 року, виконуючи Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону використання їх символіки», вулиці повернули одну з історичних назв — Семінарська[2].
Remove ads
Будівлі
- Будинок № 4 — Управління Харківської єпархії ПЦУ[3].
- Будинок № 22 — Військова частина 3005 Національної Гвардії України[4]. Місце дислокації 5-ї окремої бригади НГ України. Пам'ятка архітектури та містобудування, охорон № 7382-Ха, 1885—1890 роки, архітектор Володимир Нємкін[5]. Первісне призначення будови — міщанська богадільня. На території військової частини розташований Храм святого апостола Андрія Первозванного (ПЦУ)[6].
- Будинок № 46 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон № 7383-Ха[5], будівля харківської духовної семінарії, зведена у 1844—1845 роках за проєктом Аполлона Щедріна[7]. Пізніше комплекс споруд доповнений прибудовами житлових та адміністративних будівель[7]. У 1919 році в будівлі розміщувався госпіталь, а з осені 1920 року запрацювала Харківська школа червоних старшин[8][7]. Для неї до головної будівлі було добудовано нові приміщення у стилі конструктивізму з характерною хрестоподібною планувальною схемою, напівкруглими заскленими сходовими клітинами та круглими вікнами[9]. З 2008 року комплекс будівель займає Харківський апеляційний адміністративний суд[7]. Частина будівель, зокрема конструктивістські корпуси, закинуті й частково зруйновані[9].
- Будинок № 63-А — Харківська гімназія № 127[10].
- Будівля колишньої богадільні
- Головна будівля харківської духовної семінарії
- Гімназія № 127
Remove ads
Пам'ятники
- Буд. № 46, територія колишньої семінарії. У 1879—1882 роках у семінарії навчався український поет, публіцист, перекладач П. А. Грабовський. У 1996 році на території колишньої семінарії йому встановлено пам'ятник (скульптор О. Фоменко, архітектор Н. Фоменко).
- Між будинками № 46 і № 57 в зеленій зоні встановлений пам'ятник-літак МіГ-21[11]. До 2004 року у буд. № 46 розміщувався Харківський Інститут льотчиків[12], який увійшов до складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вулиця Сумська, 77/79).
- Пам'ятник Павлу Грабовському
- Пам'ятник-літак МіГ-21
Доброустрій і транспорт
Від вулиці Полтавський Шлях до Великої Гончарівської Семінарська вулиця — це дві паралельні дороги з зеленими насадженнями між ними. На перехресті вулиць Великої Гончарівської та Семінарської розташований Карпівський сад. Від Полтавського шляху і до вулиці Валерія Романовського Семінарська має асфальтове дорожнє покриття. Ще приблизно на пів кілометра збереглася бруківка, далі дорожнє покриття розбите або ґрунтове. На відрізку між вулицями Велика Гончарівська і Планова Семінарською курсує тролейбус № 11[13].
Remove ads
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads