Сенусертанх

Сенусертанх (д/н — бл. 1875 роки до н. е.) — давньоєгипетський діяч часів з XII династії, верховний жрець Птаха часів фараонів Сенусерта I та Аменемхета II.

Сенусертанх
Давньоєгипетський фараон
Правління	бл. 1956—1875 роки до н. е.
Попередник	Птахемхеб
Наступник	Сехотепібраанх I
Титульні імена Тронне ім'я (преномен): Wr-ḫrp-ḥmwt-m-prwj — Вер-череп-хемут-ем-перуї — «Найбільший начальник ремісників» Власне ім'я (номен): S n Wsrt ˁnh — Сен-Восрет-Анх — «Людина Восрета здатна жити»
Народження	20 століття до н. е.
Смерть	бл. 1875 роки до н. е.
Місце поховання	Lishtd
Династія	XII династія

Життєпис

Походив зі жрецького роду. Розпочав кар'єру за фараона Аменемхета I. Обіймав посади писаря в архіві храму Птаха, пророка (жерця) Птаха і Сокар в Мемфісі, жерцем-читачем священних текстів. Згодом обійняв посаду жерця, відповідального за поховальні та божественні церемонії. Потім стає настоятелем Будинку життя.

За фараона Сенусерта I обійняв посаду верховного жерця Птаха та головою Великого Будинку. Стає начальником усіх робіт, тобто головним архітектором, а також начальником над скульпторами. Його вплив був значущим. Зрештою отримав високий аристократичний титул іри-пата. Помер наприкінці правління фараона Аменемхета II.

Поховано в мастабі біля піраміди Сенусрета I в Ель-Лішті. Відкрита у 1933 році. На той час практично повністю знищена, знайдено лише скульптуру Сенусертанха. Зберігається у Музеї мистецтв Метрополітен (США).

Джерела

• Charles Maystre, Les Grands prêtres de Ptah de Memphis, Freiburg, Orbis biblicus et orientalis — Universitätsverlag, 1992
• Dieter Arnold: Middle Kingdom Tomb Architecture at Lisht (= Publications of The Metropolitan Museum of Art. Egyptian Expedition. Vol. 28). Metropolitan Museum of Art u. a., New York NY u. a. 2008, ISBN 978-1-58839-194-0, S. 13–24, Taf. 2–25