Сенявські

Сеня́вські (рідше — Сєнявські, Синявські) гербу Леліва (пол. Sieniawscy) — шляхетський рід Польського королівства й Речі Посполитої. Представлений у Руському воєводстві. Родове прізвище походить від назви родового поселення — Сеняви у Галичині. Одним з перших чи першим відомим представником був Гунтер з Сеняви — суддя з Львівської землі (помер 1494 р.). Один з його синів Іван став підписуватись Бж(р)оздовський.  Бережанський замок став одним з родових «гнізд». Основна гілка не загасла…

Герб Леліва

Герб Леліва пізніх Сенявських

Історія

Надгробок Анни Сенявської (1574 р., гіпс), нині в Олеському замку

У 16 — на початку 18 століття посідав високі державно-військові посади в Речі Посполитій та володів великими маєтностями, зокрема, в Галичині (їхньою початковою резиденцією було м. Сенява) і на Поділлі (Сатанів та інші). Були пов'язані шлюбами з впливовими родинами: Ягеллонами, Язловецькими, Радзивіллами, Бучацькими-Творовськими, Потоцькими, Чорторийськими тощо.

Представники

Сім'я Адама Миколая

Існувала версія польських авторів, що родоначальником Сенявських гербу Леліва був Рафал Грановський гербу Леліва (син Димітра, накельського каштеляна), який одружився з дідичкою Сеняви та почав підписуватися як Сенявський^[1].

• Ґунтер з Сеняви — суддя земський львівський.
  • Рафаїл, сини:
    • Микола (1489–1569) — великий гетьман коронний, польний гетьман коронний, руський воєвода
      • Геронім (Єронім) — староста галицький і коломийський, з 28 жовтня 1553 p.^[2] / 1554 року, каштелян і підкоморій кам'янецький, воєвода руський
        • Адам Єронім (1576–1616) — внук Миколая, підчаший коронний.
          • Прокоп — хорунжий надвірний коронний
            • Адам Єронім (1623–1650) — син Прокопа, писар польний коронний.
              • Микола-Геронім (1645–1683) — польний гетьман коронний, волинський воєвода.
                • Адам-Миколай (1666–1726) — син Миколая-Єроніма, польний і великий гетьман коронний.
                  • Марія Софія — дружина Станіслава Ернеста Денгоффа, Авґуста Олександра Чорторийського

                • 

                  Йоанна — дружина Стефана Александера, мати Миколи Василя Потоцьких
                • Теофіля — дружина Александра Яна Яблоновського (уклали шлюб у 1698 році^[3]), у 1730 році — вдова, дідичка, зокрема, Моринців (нині Звенигородський район).^[4]
      • Микола (?—1587) — син гетьмана Миколая, польний гетьман коронний, кам'янецький каштелян.
      • Катерина — дружина Анджея Бучацького-Творовського
      • Іван (Ян) — суддя земський галицький
      • Рафаїл — каштелян кам'янецький, любачівський
    • Олександр — помер 1568, був похований у домініканському костелі Божого тіла Львова.
      • Софія — дружина Яна Олесніцького
      • Анна — дружина сондецького каштеляна Станіслава Стадніцького
    • Прокоп — син Рафала, стольник львівський.
      • Прокоп — маршалок надвірний коронний
  • Іван (пом. 1502), друга дружина — донька львівського хорунжого Северина Гербурта Барбара^[5][6]

---

• Микола — підсудок (зокрема, 30 січня 1470 року),^[7][8] потім суддя земський галицький (зокрема, у 1475 році^[9])
• Анна, чоловік — Михайло Кердей з Хотіня^[10], його батько — Сигізмунд Кердей — хорунжий львівський, син Грицька Кердейовича