Церква Сен-Сюльпіс (Париж)

Церква Сен-Сюльпіс (фр. l'église Saint-Sulpice) розташована в 6-му окрузі французької столиці, між Люксембурзький садом і бульваром Сен-Жермен; будівля єзуїтського стилю з незавершеним класичним фасадом архітектора Джованні Сервандоні. Названа на честь святого Сюльпіса (Сульпіціуса Благочестивого), архієпископа часів Меровінгів, що жив у VII столітті. Церква цікава фресками, створеними Еженом Делакруа.

Церква Сен-Сюльпіс
48°51′04″ пн. ш. 2°20′06″ сх. д.
Тип споруди	церква[1][2]
Розташування	Франція[1][2] , Quartier de l'Odéond[2] VI округ Парижа
Архітектор	Giovanni Niccolò Servandonid, Daniel Gittardd[3], Луї Лево[3], Christophe Gamardd[3], Жіль-Марі Опенордт і Жан-Франсуа Шальгрен
Початок будівництва	1646
Висота	34 м і 73 м
Стиль	бароко
Належність	католицтво
Єпархія	Паризька архідієцезія
Стан	пам'ятка історії класифікованаd[1]
Адреса	place Saint-Sulpiced і rue Palatined (2)
Оригінальна назва	фр. Église Saint-Sulpice de Paris
Епонім	Sulpicius the Piousd
Присвячення	Sulpicius the Piousd
Вебсайт	paroissesaintsulpice.paris
Церква Сен-Сюльпіс (Париж) (Франція)
Церква Сен-Сюльпіс у Вікісховищі

Історія

Розкопки XVIII століття виявили могилу X століття, що доводить існування на цьому місці принаймні каплиці. Історія нинішньої будівлі почалася в середині XVII століття, коли Анна Австрійська 20 лютого 1646 року заклала перший камінь церкви (за іншою версією, це був герцог Орлеанський). Роботи зі спорудження культової споруди тривали понад 130 років, змінюючи архітекторів — Крістоф Гамар (Christophe Gamard), Луї Лево (Louis Le Vau), Даніель Гіттар (Daniel Gittard). Південну незакінчену дзвіницю починав споруджувати в 1749 році архітектор Удо де Маклаурен.

Щойно в 1870 році церкву було закінчено, як вже наступного року північна дзвіниця була частково зруйнована пруськими військами.

Див. також

• Люксембурзький сад