Сервеєр-4

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сервеєр.

«Сервеєр-4» (англ. Surveyor 4 — геодезист) — четвертий американський спускний апарат, що мав здійснити м'яку посадку на Місяць в рамках місячної програми «Сервеєр» із запуску безпілотних апаратів з метою фотографування місячної поверхні для визначення характеристик місячного рельєфу при підготовці пілотованих місій Аполлона.

Сервеєр-4
Модель «Сервеєра» на Землі
Основні параметри
COSPAR ID	1967-068A
NORAD ID (TLE)	02875 (мапа)
Організація	НАСА
Виготівник	Hughes Aircraft Company
Тип апарата	посадковий
Космодром	Мис Канаверал
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло	Місяць
Місце посадки	Затока Центральна

Конструкція

Рама

Рама апарата мала базову трикутну форму з алюмінієвих труб, що спрощувало монтування науково-технічного обладнання. У кутах рами кріпились три відкидні посадкові ноги з амортизаторами і опорами. Під час запуску опори перебували складеними під обтічником. Опори і амортизаційні блоки, укріплені на кожній нозі, складались з алюмінієвих чарунок, за рахунок деформації яких поглиналася енергія посадкового удару. Опори розкладалися на 4,3 м від центру апарата. Апарат був висотою приблизно 3 м.

Живлення

На вершині вертикальної щогли висотою понад один метр, розташованої в центрі трикутника, були сонячні батареї площею 0,855 м² з 792 фотоелементів, що створювали потужність до 85 Вт, додатково використовувались срібно-цинкові батареї.

Зв'язок

До центру щогли кріпилась рухома плоска антена з високим коефіцієнтом підсилення, що передавала телевізійні зображення. Дві неспрямовані антени на кінцях розкладних щогл використовувались для передачі і прийому команд. Апарат мав два передавачі і два приймачі.

Теплозахист

Теплозахист забезпечувався поєднанням білої фарби й оздобленням з високим коефіцієнтом тепловиділення, нанесеними на поліровану алюмінієву основу.

Відсіки апаратури

На рамі у двох відсіках з контрольованою температурою розміщувалась електронна апаратура. Відсіки були вкриті потужною теплоізоляцією, крізь яку проходили теплові канали, також у відсіках були терморегулювачі і маленькі електричні нагрівачі. В одному відсіку, у якому підтримувалася температура від 5 до 50 °C, розміщувалось обладнання для зв'язку і контролю електропостачання. В іншому, у якому підтримувалася температура від −20 до 50 °C, розміщувалось обладнання для обробки сигналів.

Інженерне обладнання

Телевізійна камера була змонтована близько біля вершини триніжка. У структуру були вставлені тензодатчики, температурні сенсори та інше інженерне обладнання.

Один фотометричний приціл було змонтовано біля кінця посадкової опори. одна коротка стріла розкладалася з центру структури.

Сонячний сенсор, датчик Канопуса і швидкі гіроскопі, що оберталися у кардановій підвісці, допомагали визначити орієнтацію апарата.

Рух і орієнтація

Рух і орієнтація здійснювались за допомогою холодного азоту під час фази польоту. Твердопаливний двигун у формі сталевої кулі, змонтований у центрі апарата, використовувався при посадці. Три малі ракетні двигуни з керованою тягою використовувались під час корекції орбіти і посадки. Двигуни працювали на гідраті монометилгідразину (пальне) і суміші MON-10 (90 % диоксиду динітрогену (N₂O₂) і 10 % монооксиду азоту (NO)). Кожна камера згоряння мала тягу 130—460 Н, один двигун повертався для контролю крену. Паливо зберігалося у сферичних баках, прикріплених до рами апарата.

Схема посадки

Висотомір вмикав головний ракетний двигун для початкового гальмування. Після закінчення роботи твердопаливного двигуна відокремлювались висотомір і двигун. Після цього вмикались доплерівський і висотомірний радари, що забезпечували інформацію для роботи автопілота, який контролював систему малих двигунів до посадки.

Обладнання

Обладнання на борту складалося з телевізійної камери та допоміжних дзеркал, механізму забору зразків ґрунту з поверхні, тензодатчиків на посадкових опорах, а також численні інженерні датчики. Сервеєр-4 мав щуп з магнітом всередині для виявлення та вимірювання фероелементів у місячній поверхні.

Політ

Запущений 14 липня 1967 року об 11:53:29 UTC після бездоганного польоту на Місяць, телеметричний контакт був втрачений о 2:03 UTC 17 липня 1967 року за 2,5 хвилини до приземлення. Посадка планувалась у Затоці Центральній на 0,4° північної широти і 1,33° західної довготи. Зв'язатися з апаратом не вдалося. Твердопаливна гальмівна рушійна установка, можливо, вибухнула наприкінці запланованого вмикання.

Джерела

Сервеєр-4 [Архівовано 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.] в каталозі НАСА(англ.)