Кислиця Сергій Олегович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кислиця.

Сергій Олегович Кислиця (нар. 15 серпня 1969, Київ) — український дипломат. Перший заступник Міністра закордонних справ України ^[2](з лютого 2025 року), Постійний представник України при Організації Об'єднаних Націй (з лютого 2020 року^[3] по грудень 2024 року^[4]), заступник Міністра закордонних справ України (з березня 2014 року по лютий 2020 року).

Кислиця Сергій Олегович
Кислиця Сергій Олегович
Перший заступник Міністра закордонних справ України
Нині на посаді
На посаді з	2025
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Юлія Свириденко
Постійний представник України при ООН
2019 — 2024
Президент	Володимир Зеленський
Попередник	Володимир Єльченко
Наступник	Андрій Мельник
Народився	15 серпня 1969(1969-08-15)[1] (56 років)  Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Відомий як	дипломат
Країна	Україна
Alma mater	Інститут міжнародних відносин Київського університету
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 15 серпня 1969 року в м. Київ.

Закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Володіє українською (рідна), англійською, іспанською та французькою мовами.

1992 – стажер відділу НБСЄ та європейського регіонального співробітництва МЗС України.

1993 – аташе, третій секретар відділу НБСЄ та європейського регіонального співробітництва МЗС України.

Помічник заступника Міністра, першого заступника Міністра закордонних справ України.

1994 – 1996 – Т.в.о. начальника відділу Ради Європи МЗС України.

1996 – 1998 – Другий, перший секретар (політичні питання), помічник Посла Посольства України в Бельгії, Нідерландах і Люксембурзі та Місії України при НАТО; контактна особа України у відносинах із Західноєвропейським союзом (Брюссель).

1998 – 2000 – Директор секретаріату Міністра закордонних справ України.

2000 – 2001 – Старший радник Міністра закордонних справ України, Групи радників та послів з особливих доручень МЗС України.

2001 – 2003 – радник з політичних питань Посольства України в США.

2003 – 2005 – радник-посланник (політичні питання) Посольства України в США.

2006 – Заступник Директора Другого територіального департаменту (країни Америки та Західної Європи), МЗС України.

2006 – 2014 – Директор Департаменту міжнародних організацій (до листопада 2011 Департаменту ООН та інших міжнародних організацій), МЗС України.

Березень 2014 – Лютий 2020 – Заступник Міністра закордонних справ України.

Лютий 2020 – Лютий 2025 – Посол, Постійний представник України при ООН.

Жовтень 2021 – Грудень 2024 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Тринідад і Тобаго за сумісництвом (за сумісництвом)

Листопад 2022 – Грудень 2024 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Співдружності Багамських Островів (за сумісництвом).

З лютого 2025 – Перший заступник Міністра закордонних справ України.

Діяльність

Діяльність у багатосторонній дипломатії

Більшу частину професійної діяльності присвятив питанням багатосторонньої дипломатії та участі України в міжнародних організаціях. Працював у відділі НБСЄ та європейського регіонального співробітництва МЗС України у 1992-1993 рр, т.в.о. начальника відділу Ради Європи МЗС України (1994 – 1996), протягом восьми років очолював Департамент міжнародних організацій МЗС України (2006-2014), курував питання участі України в міжнародних організаціях на посаді заступника міністра закордонних справ (2014-2020), а також обіймав посаду Постійного представника України при ООН у 2020-2025 рр.

Указами Президента України призначений Головою Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (2015 - 2020)^[5], а також Представником України у Виконавчій раді ЮНЕСКО у період членства нашої держави у цьому органі (2015-2017)^[6].

Протидія російській агресії на міжнародних майданчиках

ООН

Під час перебування на посадах заступника міністра закордонних справ України, що відповідав за напрямок ООН (2014-2020), а також на посаді Постійного представника України при ООН (2020-2025) був залучений до розробки та схвалення понад 20 резолюцій Генеральної Асамблеї ООН у відповідь на російську агресію проти України.

27 березня 2014 року Генеральною Асамблеєю ООН була схвалена резолюція A/RES/68/262 «Територіальна цілісність України» ^[7], якою підтверджено суверенітет і територіальну цілісність України у межах міжнародно визнаних кордонів та наголошено на невизнанні спроб змінити статус Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Резолюції, схвалені Генеральною Асамблеєю ООН з 2014 року у відповідь на російську агресію проти України

1. A/RES/68/262 від 27 березня 2014 «Territorial integrity of Ukraine»
2. A/RES/71/205 від 19 грудня 2016 року «Situation of human rights in the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (Ukraine)»
3. A/RES/72/190 від 19 грудня 2017 «Situation of human rights in the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine»
4. A/RES/73/194 від 17 грудня 2018 «Problem of the militarization of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine, as well as parts of the Black Sea and the Sea of Azov»
5. A/RES/73/263 від 22 грудня 2018 «Situation of human rights in the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine»
6. A/RES/74/17 від 9 грудня 2019 «Problem of the militarization of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine, as well as parts of the Black Sea and the Sea of Azov»
7. A/RES/74/168 від 18 грудня 2019 «Situation of human rights in the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine»
8. A/RES/75/29 від 7 грудня 2020 року «Problem of the militarization of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine, as well as parts of the Black Sea and the Sea of Azov»
9. A/RES/75/192 від 16 грудня 2020 «Situation of human rights in the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine»
10. A/RES/76/70 від 9 грудня 2021 «Problem of the militarization of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine, as well as parts of the Black Sea and the Sea of Azov»
11. A/RES/76/179 від 16 грудня 2021 «Situation of human rights in the temporarily occupied Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine»
12. A/RES/77/229 від 15 грудня 2022 «Situation of human rights in the temporarily occupied Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine»
13. A/RES/78/221 від 19 грудня 2023 «Situation of human rights in the temporarily occupied Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine»
14. A/RES/78/316 від 15 серпня 2024 року «Safety and security of nuclear facilities of Ukraine, including the Zaporizhzhia nuclear power plant»
15. A/RES/79/184 від 17 грудня 2024 «Situation of human rights in the temporarily occupied Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine»

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року як Постійний представник України при ООН звернувся до Генерального секретаря ООН щодо скликання  надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо України. У рамках спеціальної сесії  ГА ООН за ініціативою України було схвалено 7 резолюцій щодо ситуації в Україні внаслідок російського вторгнення:  

1. A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 «Aggression against Ukraine»
2. A/RES/ES-11/2 від 24 березня 2022 року «Humanitarian consequences of the aggression against Ukraine»
3. A/RES/ES-11/3 від 7 квітня 2022 року «Suspension of the rights of membership of the Russian Federation in the Human Rights Council»
4. A/RES/ES-11/4 від 12 жовтня 2022 «Territorial integrity of Ukraine: defending the principles of the Charter of the United Nations»
5. A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 «Furtherance of remedy and reparation for aggression against Ukraine»
6. A/RES/ES-11/6 від 23 лютого 2023 «Principles of the Charter of the United Nations underlying a comprehensive, just and lasting peace in Ukraine»
7. A/RES/ES-11/7 від 24 лютого 2025 року «Advancing a comprehensive, just and lasting peace in Ukraine»

За період роботи Постійним представником України при ООН здійснив виступи під час понад 300 засідань Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Україні внаслідок російської агресії.

23 лютого 2022 року, під час термінового засідання Ради Безпеки ООН, скликаного у зв’язку з загостренням ситуації навколо України (S/PV.8974) , президент Російської Федерації Володимир Путін віддав наказ розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. У ході засідання Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця звернувся до Постійного представника Російської Федерації В. Небензі, який головував на засіданні, із вимогою негайно зв’язатися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, щоб підтвердити, що російські війська не рухаються територією України та не завдають ударів по українських містах. Найбільш відомою стала фраза Сергія Кислиці, виголошена під час цього засідання: «Для воєнних злочинців немає чистилища — вони потрапляють прямо до пекла» (There is no purgatory for war criminals; they go straight to hell) ^[8].

Послідовно заявляє про те, що Росія незаконно займає місце постійного члена Радбезу ООН,  що це єдина країна світу, яка сама себе туди призначила, без проходження відповідної процедури, і що її слід усунути.

Вживав активних кроків щодо обмеження прав Росії в міжнародних організаціях. У період його перебування на посаді Постійного представника України при ООН Генеральна асамблея ООН припинила права Російської Федерації в Раді ООН з прав людини ^[9], Росія втратила членство в Постійному форумі корінних народів (замість неї було обрано Україну), РФ не обрали до Комітету з неурядових організацій, Виконавчого бюро ЮНІСЕФ та Виконавчого бюро ООН – Жінки.

Міжнародні моніторингові механізми

На посаді заступника Міністра закордонних справ України відігравав активну роль у переговорах із розгортання у 2014 році в Україні Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та Моніторингової місії ООН з прав людини, а також із запровадження комплексного моніторингу ситуації в тимчасово окупованому Криму з боку ЮНЕСКО.

Мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (функціонувала у період  2014-2021 рр.) передбачав здійснення спостереження, збору інформації, встановлення фактів та звітування про  безпекову ситуацію в Україні та виконання Мінських домовленостей.

Моніторингова місія ООН з прав людини діє в Україні з 2014 року з метою спостереження за ситуацією з правами людини і документування фактів порушень прав людини,  з особливим наголосом на ситуації на тимчасово окупованих територіях України.

Місією опубліковано понад сотні доповідей, які містять численні факти порушень прав людини і міжнародного гуманітарного права в Україні внаслідок російської агресії і окупації території України. Результати моніторингу Місії становлять основу щорічних доповідей Генерального секретаря ООН щодо ситуації на окупованих територіях України, в тому числі тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. 

З 2014 року Виконавчою радою ЮНЕСКО ухвалено сімнадцять рішень «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)», відповідно до яких здійснюється моніторинг ситуації в АРК та м.Севастополь у сферах відповідальності Організації, готуються щорічні доповіді Гендиректора ЮНЕСКО, проводяться інформаційні зустрічі щодо ситуації з правами людини, зокрема, по відношенню до кримськотатарського народу, безпекою журналістів, діяльності освітніх, наукових та культурних установ, а також щодо збереження та захисту національної культурної, природної та наукової спадщини в тимчасово окупованому Криму.  

Участь у переговорах щодо мирного врегулювання

Женевська зустріч (2014)

Женевська зустріч Україна — ЄС — США — Росія, квітень 2014 року.

У квітні 2014 року брав участь у складі української делегації у Женевській зустрічі  міністрів закордонних справ США, ЄС, України та РФ. Результатом Женевських переговорів став спільний план деескалації, що передбачав роззброєння незаконних збройних формувань і повернення захоплених ділянок на сході України, а також спостереження з боку ОБСЄ за виконанням домовленостей.

Стамбульські зустрічі (2025)

У травні–липні 2025 року Сергій Кислиця у складі української делегації ^[10] брав участь у трьох зустрічах з російською делегацією, що проходили у Стамбулі з метою обговорення питань припинення вогню та організації зустрічі лідерів. Єдиним конкретним результатом зазначених зустрічей стало продовження роботи з обміну полоненими та тілами загиблих.

Зустрічі у Білому Домі (2014, 2025)

У березні 2014 року у складі делегації України брав участь у зустрічі Прем’єр-міністра України А.Яценюка з Президентом США Б.Обамою, метою якої було обговорення допомоги з боку США для припинення наступальних дій Росії на сході України.

У серпні 2025 року Сергій Кислиця у складі української делегації брав участь у зустрічах на найвищому рівні у Вашингтоні: у зустрічі Президента України Володимира Зеленського з Президентом США Дональдом Трампом, а також у зустрічі Президента США з європейськими лідерами (Україна, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Фінляндія, ЄС, НАТО) для обговорення шляхів припинення війни ^[11].

Культурна дипломатія

Пітер Гелб, Кері-Лінн Вілсон та Сергій Кислиця.

Виконавчий та художній директор Карнеґі-хол сер Клайв Гілінссон та Сергій Кислиця.

Започаткував та розвинув співпрацю з провідними культурно-мистецькими інституціями Нью-Йорка, такими як Метрополітен Опера, Музей сучасного мистецтва МоМА, Карнегі Холл, Музеєм і Меморіальним комплексом 9/11, у співпраці з якими реалізовано низку проєктів на підтримку України.

Важливим проектом співпраці з генеральним директором Метрополітен-опера в Нью-Йорку Пітером Ґелбом та диригенткою Кері-Лінн Вілсон стало створення у 2022 році під патронатом Першої леді України Олени Зеленської Ukrainian Freedom Orchestra . Оркестр, до складу якого увійшли українські музиканти, здійснює тури солідарності з Україною найвідомішими концертними залами Європи та США.  

Дипломатія пам'яті

У 2025 році започаткував освітній проект «Дипломатія пам’яті» ^[12], що має на меті посилити роль дипломатії у поширенні в світі правдивого історичного наративу в умовах російської війни і дезінформації.

У рамках проекту проведені заходи спільно з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» на тему Голокосту та геноциду ромів під час Другої світової війни, а також з генеральним директором Метрополітен-опера в Нью-Йорку Пітером Ґелбом щодо культурних і мистецьких тем, що формують міжнародний дискурс навколо України.

Просування рівних можливостей для жінок і чоловіків

Брав активну участь у розробці міжнародних стандартів забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків і їхньому втіленні на національному рівні.

У 2006—2011 роках був членом Керівного комітету Ради Європи з питань рівності жінок та чоловіків, у 2011 році — членом Бюро цього комітету, у 2012 році — заступником голови Комісії Ради Європи з питань рівності жінок та чоловіків, а у 2014 обраний Головою Комісії (до 2016 року).

У 2023 році обіймав посаду голови Виконавчої ради структури ООН-Жінки. Є учасником глобальної кампанії солідарності HeForShe, яка залучає чоловіків до вирішення проблем гендерної рівності.

На посаді заступника міністра закордонних справ у 2019 році курував проведення в Міністерстві закордонних справ України гендерного аудиту та втілення його рекомендацій щодо забезпечення  умов рівного доступу до прийняття рішень і професійного зростання у дипломатичній службі.  

Дипломатичний ранг

Надзвичайний і Повноважний Посол (2016)^[13]

Нагороди та відзнаки

• Орден «За заслуги» II ступеня (20 липня 2025) — за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, консолідацію міжнародної підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм^[14].
• Орден «За заслуги» III ступеня (22 грудня 2021) — За вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм^[15].
• Почесна Грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (20 грудня 2024)