Серджо Маттарелла

Серджо Маттарелла (італ. Sergio Mattarella; нар. 23 липня 1941(19410723), Палермо, Сицилія) — італійський юрист і політик. 3 лютого 2015 обраний Президентом Італії.

Серджо Маттарелла
італ. Sergio Mattarella
Серджо Маттарелла
12-й Президент Італії
Нині на посаді
На посаді з	3 лютого 2015
Прем'єр-міністр	Маттео Ренці Паоло Джентілоні Джузеппе Конте Маріо Драґі Джорджа Мелоні
Попередник	Джорджо Наполітано
Міністр оборони Італії
25 квітня 2000 — 11 червня 2001
Попередник	Карло Сконьямільо
Наступник	Антоніо Мартіно
Народився	23 липня 1941(1941-07-23)[1][2][…] (84 роки)  Палермо, Сицилія, Італія[3]
Відомий як	політик, адвокат, викладач університету, суддя
Місце роботи	Університет Палермо
Країна	Італія
Alma mater	Римський університет ла Сапієнца і Університет Палермо
Політична партія	Демократична партія (2009)
Батько	Бернардо Матареллаd
Мати	Maria Buccellatod
У шлюбі з	Marisa Chiazzesed
Діти	Bernardo Giorgio Mattarellad і Laura Mattarellad
Релігія	римо-католик[d] і католицтво
Нагороди	Великий хрест на ланцюзі ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Кавалер Військового ордена Італії Орден «За заслуги в праці» (Італія) Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії Медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва» Кавалер ордена Пія IX Кавалер Великого хреста ордена Спасителя Кавалер ордена «Стара Планина» Командор ордена Нідерландського лева Мальтійський Національний орден Заслуг Орден Трьох зірок Кавалер ордена Хреста землі Марії на ланцюгу Орден Вітовта Великого Орден Гейдара Алієва Великий золотий почесний знак на стрічці «За заслуги перед Австрійською Республікою» Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН Великий Хрест ордена Почесного легіону Орден Ізабелли Католички (Іспанія) Орден Білого Орла
Підпис
quirinale.it/page/biografia
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Закінчив юридичний факультет Римського університету ла Сап'єнца, пізніше викладав право в Університеті Палермо. Почав політичну діяльність у Християнсько-демократичній партії. 1983 року був вперше обраний до Палати депутатів.

З 1987 до 1989 був міністром з питань зв'язків із парламентом в урядах Джованні Горіа і Чіріако Де Міта. За рік очолив Міністерство освіти в шостому уряді Джуліо Андреотті. У 1990—1992 він обіймав посаду заступника секретаря Національної ради Християнсько-демократичної партії, пізніше, 1994 року, очолював партійний часопис Il Popolo.

Після розпуску християнських демократів, вступив до лав Народної партії. У жовтні 1998 року він повернувся до Ради Міністрів (на чолі з Массімо Д'Алема) як заступник прем'єр-міністра. У грудні 1999 року в тому ж уряді він став міністром оборони. Цю посаду Матарелла також обіймав і в уряді Джуліано Амато (до червня 2001).

Належав до партії «Маргаритка: Демократія — це свобода», а 2007 року приєднався до Демократичної партії. 5 жовтня 2011 парламент призначив його суддею Конституційного суду.

Нагороди

• Кавалер золотого ланцюга ордена Пія IX (Ватикан, 11 квітня 2015)^[4]