Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Серебряков Олексій Валерійович
радянський і російський актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Олексій Валерійович Серебряков (нар. 3 липня 1964, Москва, Російська РФСР) — радянський та російський актор. Заслужений артист Росії (1999). Народний артист Росії (2010).
| Олексій Валерійович Серебряков | |
|---|---|
| Алексе́й Вале́рьевич Серебряко́в | |
| На кінофестивалі «Кінотавр», Сочі, 2014 рік | |
| Ім'я при народженні | Алексе́й Вале́рьевич Серебряко́в | 
| Дата народження | 3 липня 1964 (61 рік) | 
| Місце народження | Москва, СРСР | 
| Громадянство | СРСР → Росія | 
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва (1986) | 
| Професія | актор | 
| Magnum opus | Вічний поклик і Левіафан | 
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0148516 | 
| алексейсеребряков.рф | |
| Серебряков Олексій Валерійович у Вікісховищі | |
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 3 липня 1964 року в Москві.
У кіно потрапив випадково: його фотографію в 13-річному віці побачили у «Вечірній Москві» асистенти з підбору акторів популярного радянського серіалу «Вічний поклик». До закінчення школи на його рахунку було шість головних ролей.


У 1981 році був актором Сизранського драматичного театру, де пропрацював вісім місяців, потім повернувся в Москву.
Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (рос. ГИТИС) у 1986 році, де навчався на акторському факультеті в майстерні Олега Табакова. Після закінчення вишу у 1986 році працює в театрі «Табакерка» свого колишнього майстра.
Навіть у ненайкращі часи для пострадянського кінематографа регулярно знімався в помітних стрічках. У часи недавнього буму російського кінематографа інтенсифікував свою діяльність: тільки 2005-го знявся у 8 фільмах, серед яких «9-та рота» Федора Бондарчука.
Працює з такими режисерами, як-от Єгор Кончаловський («Втеча»), Олександр Рогожкін («Перегін»), Олексій Балабанов («Жмурки» та «Вантаж 200»), Валерій Тодоровський («Лещата»). Грав роль Мандрівника в дилогії «Залюднений острів» за романом братів Стругацьких, у фільмі Сергія Урсуляка «Ісаєв» за творами Юліана Семенова.
На початку 2012 року емігрував разом із сім'єю до Канади[1].
Remove ads
Нагороди
- Премія «Кіношок» у номінації «Призи за найкращі ролі» за 1994 рік.
 - Фестиваль «Віват, кіно Росії!» приз як найкращий виконавець чоловічої ролі у стрічці «Тести для справжніх чоловіків».
 
Фільмографія
- 1980 «Червоні погони» — Володимир Ковальов, суворовець
 - 1981 «Візьми очі в руки!» — Михайло Комаров
 - 1985 «Тиха застава» — Коля Васьков, прикордонник
 - 1986 «Звинувачується весілля» — Ігор
 - 1989 «Фанат» — Малюк
 - 1989 «Розпад» — Валерій
 - 1989 «Смиренний цвинтар» — Мишко-студент
 - 1990 «Повернення в Зурбаган»
 - 1991 «Морський вовк»
 - 1991 «Оголена в капелюсі»
 - 1992 «Ескадрон»
 - 1993 «Спосіб вбивства»
 - 1993 «Ніч питань...»
 - 1994 «Серп та Молот»
 - 1999 «Тонка штучка»
 - 2004 «Штрафбат»
 - 2005 «9-та рота»
 - 2005 «Втеча»
 - 2005 «Піжмурки»
 - 2006 «Консерви»
 - 2006 «Перегін»
 - 2006 «З Дону видачі немає»
 - 2006 «Жерсть»
 - 2007 «Лещата»
 - 2007 «Глянець»
 - 2007 «Вантаж 200»
 - 2007 «Код Апокаліпсиса»
 - 2008 «Населений острів» — Мандрівник
 - 2009 «Населений острів. Сутичка» — Мандрівник
 - 2010 «Золотий перетин» — Алекс
 - 2010 «Зв'язок часів» — отець Михайло
 - 2010 «Каденции» — Олег
 - 2010 «Іванов» — Микола Олексійович Іванов
 - 2010 «Військовий госпіталь» — Олег Вольт
 - 2010 «Глухар в кіно» — Андрій Смирнов, найманий кілер
 - 2011 «ПираМММида» — Мамонтов
 - 2011 «Мисливці за діамантами» — Микола Шахов, слідчий
 - 2011 «Жила-була одна баба» — Лобода
 - 2011 «Біла гвардія» — Най-Турс
 - 2011 «Синдром дракона» — Костянтин Запорожець
 - 2012 «Снайпер 2. Тунгус» — Михайлов, старшина
 - 2012 «Соло на саксофоні» — Саша Фролов
 - 2013 «Агент» — Андрій Козирєв, «американець»
 - 2013 «Ладога» — Сергієнко, капітан НКВС
 - 2014 «Левіафан» — Микола Сергеєв
 - 2015 «Метод» — Олексій Ануфрієв (Стрілець)
 - 2015 «Фарца» — Востріков, батько Наді
 - 2015 «Москва ніколи не спить» — Антон
 - 2015 «Клінч» — Федоров, вчитель літератури
 - 2016 «Квартет» — Кощій
 - 2016 «Стіна» — Михайло Шеїн, смоленський воєвода
 - 2016 «Лікар Ріхтер» — лікар Ріхтер
 - 2017 «Легенда про Коловрата» — князь Юрій
 - 2017 «Как Витька Чеснок вёз Лёху Штыря в дом инвалидов» —"Лёха Штырь (Алексей Юрьевич Чесноков)"
 - 2018 «Ван Гоги» — Птіцин (Марк)
 - 2018 «МакМафія» — Дмітрі Ґодман
 - 2021 «Ніхто» — Юліан Кузнецов
 
Remove ads
Література
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С. 91—92.
 - Ченцова А., Клингенберг О. // Комс. правда. — К., 2001. 23 нояб. — С. 30.
 
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads


