Середовище передачі даних

Середо́вище переда́чі да́них (англ. media) — фізична субстанція, в якій відбувається передача (перенесення) тієї чи іншої інформації (даних) від джерела (передавача, відправника) до приймача (одержувача). Інформація переноситься за допомогою сигналів. Сигнали можуть мати різну природу:

• електричну (електрони в міді, заряджені йони);
• механічну (звукові хвилі в повітрі, сейсмічні хвилі в ґрунті);
• електромеханічну;
• електромагнітну (радіохвилі в повітрі, в безповітряному просторі або в ґрунті)^[1];
• оптичну (світло лазера в оптоволокні)^[2][3][4].

Середовище передачі може бути природним або штучним. Воно є складником каналу зв’язку.

Природні середовища

• Космічний (безповітряний) простір. Сигнали:
  • електромагнітне випромінювання ;
    • світло;
    • рентгенівське випромінювання;
  • та інші види випромінювання.
• Газоподібні середовища. Сигнали:
  • радіохвилі^[1].
• Рідкі (киселеподібні) середовища. Сигнали:
  • звукові хвилі.
• Тверді середовища (ґрунт, камінь, дерево). Сигнали:
  • звукові хвилі;
  • сейсмічні хвилі.

Звукові та сейсмічні хвилі добре проводяться твердими матеріалами природного походження (камінь, дерево), що використовується під час створення електромеханічних пристроїв прийняття-передавання інформації.

Штучні середовища

Штучні середовища для передачі сигналів здебільшого представлені проводами та кабелями.

• Оптичний кабель. Матеріали (середовища): скло і/або пластик. Сигнал — світло (електромагнітна хвиля) переноситься внаслідок ефекту повного внутрішнього зображення^[5].

Кабелі, проводи з металевим провідником. Різновиди: коаксіальний кабель, вита пара та інші^[6][7][8]. Матеріали (середовища): мідь і інші провідники. Сигнал — електрони/заряджені іони, що передаються шляхом відмінності рівнів напруги на різних кінцях провідника (внаслідок різниці потенціалів). Вуглецеве волокно і тканини з вуглецевих волокон. Матеріал (середовище): вуглець. Сигнали електричні.