Сернійська культура

Група (культура) Серні (фр. Cerny) — археологічна культурна група кінця раннього неоліту, що існувала на території Франції у другій половині V тис. до Р. Х. (4500 — 4200 рр. до Р. Х.). Є перехідною до середнього неоліту.

Сернійська культура
Розташування	Паризький басейн
Доба	Middle Neolithicd
Час існування	47 століття до н. е.  – 42 століття до н. е.
Попередня культура	Культура Вільнев-Сен-Жермен
Наступна культура	Шассе культура
Сернійська культура у Вікісховищі

Поширення та хронологія

Займала головним чином територію Паризького басейну, де вона змінила культуру Вільнев-Сен-Жермен.

Найранніший варіант культури має назву «Горизонт Серні-Відель», (фр. Cerny-Videlles).

Зникла близько 4200, до Р. Х. розпавшись на низку дрібних локальних варіантів, які незабаром поглинули Шасейсська культура (у південній частині) і Міхельсберзька культура (у північній).

Характеристика

Характеризується зведенням монументальних огорож-насипів, відомих як «тип Пассі», та монументальних некрополів.

Носії культури розводили велику рогату худобу^[1].

Типовим пам'ятником є ​​«Парк бугаїв» у Серні в департаменті Ессонна.

Палеогенетика

У геномі неолітичних жителів із Флері-сюр-Орн (Fleury-sur-Orne) у Нормандії переважав компонент анатолійського неоліту. У них визначені Y-хромосомні гаплогрупи H2-P96^[en] (H2m, H2*), G2a2a-PF3147, G2a2a1a-PF3177, I2a1a2-M423, I2a1a1b2-L1394 та мітохондріальні гаплогруп і одну U8a1, що сягають європейських мезолітичних мисливців-збирачів. Частка індивідів із мезолітичними гаплогрупами відповідає частці генетичного компонента мисливців-збирачів за повногеномними даними ^[2].