Сеттіньяно

Про поселення

Узагальнити

Перспектива

Звідси родом три скульптори флорентійського Відродження — Дезідеріо да Сеттіньяно та брати Ґамберіні, більш відомі як Бернардо та Антоніо Росселліно. Тут був розташований маєток Буонарроті (тепер — «Вілла Мікеланджело»), а також невеликий кар'єр мармуру та ферма^[2]. Мікеланджело жив тут дитиною у сім'ї годувальниці, дружини каменяра, й проводив багато часу біля кар'єру. У 1511 році тут народився інший скульптор, Бартоломео Амманнаті.

Римські артефакти можна знайти в районі, який, як стверджують деякі, був названий на честь Сеттіміо (лат. Settimio) або Септимія Севера — на найстарішій площі тут була зведена йому статуя в XVI столітті, зруйнована в 1944 році — хоча поселення тут було задовго до римського імператора. Назва поселення може походити від спотворенної фрази Fundus Septimianus^[3].

Сеттіньяно був безпечним місцем для літнього відпочинку членів гвельфської фракції Флоренції.

Марк Твен із дружиною, Олівією, зупинялися на віллі Вівіані (італ. Villa Viviani)^[а] в Сеттіньяно з вересня 1892 по червень 1893 року^[4]. Перебуваючи там, Твен написав понад 60000 сторінок^[5], включаючи першу чернетку роману «Роззява Вільсон»^[5]. Він сказав, що з вілли «відкривається найчарівніший вид на цій планеті, а отже й найбільш заворожуючі заходи сонця на будь-якій планеті чи навіть сонячній системі»^[5].

У 1898 році Габріеле д'Аннунціо придбав віллу делла Каппончіна (італ. Villa della Capponcina; у стилі треченто) на околиці Сеттіньяно, щоб бути ближче до своєї коханої Елеонори Дузе, на віллі Порціункола (італ. Villa Porziuncola)^[6]. Поруч із Сеттіньяно розташована Вілла Ґамберая, вілла 14-го століття з терасовим садом 18-го століття, і відокремлена вілла І Татті, вілла Бернарда Беренсона, яка зараз є центром досліджень італійського Відродження під управлінням Гарвардського університету^[4].

У Сеттіньяно розташована парафіяльна церква Санта-Марія-Ассунта.

Remove ads

Вілла Мікеланджело

Вілла Мікеланджело розташована на вулиці Буонарроті Сімоні. Вілла була давнім маєтком Буонарроті, дрібного флорентійського роду, і вважається, що Мікеланджело жив тут перші роки свого життя. Фактично, у своїх біографіях від Кондіві та Вазарі він згадує, як після народження в Капрезе, де його батько обіймав посаду подести, він переїхав на флорентійський пагорб, де хлопчик жив у сім'ї годувальниці, дружини каменяра з Майано, сусіднього хутора, й проводив багато часу біля кар'єру. Вважається, що пізніше Мікеланджело, наче жартома, сказав Вазарі, що^[7]^[8]: