Сибірський край

Сибірський край — адміністративна одиниця в складі РРФСР в 1925—1930 зі столицею в Новосибірську.

Сибірський край
Дата створення / заснування	25 травня 1925
Країна	СРСР
Столиця	Новосибірськ
Адміністративна одиниця	РРФСР
Керівник виконавчої влади	Клименко Іван Євдокимович
Кількість населення	9 923 800 осіб
Замінений на	Східносибірський край і Західно-Сибірський край
На заміну	Іркутська губернія, Єнісейська губернія, Алтайська губернія, Ново-Миколаївська губерніяd, Омська губерніяd і Томська губернія
Час/дата припинення існування	30 липня 1930
Площа	4 064 400 км²
Сибірський край у Вікісховищі

Історія

Край утворений 25 травня 1925 замість Алтайської, Єнісейської, Новомиколаївської, Омської, Томської, Іркутської губерній.

Територія краю складалася з сучасних Алтайського і Красноярського країв, Омської, Новосибірської, Томської, Кемеровської, Іркутської і частково Тюменської областей, Республіки Хакасія і Республіки Алтай.

23 липня 1930 ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову про ліквідацію округів, яке визначило зміни і в адміністративному устрої Сибіру. Постановою ВЦВК від 30 липня 1930 край був розукрупнення на Східно-Сибірський і Західно-Сибірський краю.^[1]