Сигнатура (математична логіка)

Сигнатура в математичній логіці та універсальній алгебрі — набір символів, специфічних для конкретної системи, що визначають її формальну мову. Формально, сигнатура ${\displaystyle \Sigma =(R,F,C,\rho )}$ — набір множин:

• ${\displaystyle R}$ — множина символів для відношень (предикатів),
• ${\displaystyle F}$ — множина функціональних символів,
• ${\displaystyle C}$ — множина символів констант
• і функція ${\displaystyle \rho }$, що зіставляє елементам ${\displaystyle R}$ і ${\displaystyle F}$ їх арність.

Сигнатура характеризує алгебричну структуру (алгебру або модель), визначаючи, з яких символів можуть складатися її вирази і яким чином вони можуть бути сконструйовані.

Джерела

• Кон П. Универсальная алгебра. — Москва : Мир, 1968. — 351 с.(рос.)