Михайло (Сигізмунд) Вишневецький

|брати, сестри=

Михайло (або Сигізмунд) Вишневецький
Народився	бл. 1540
Помер	1552(1552) Кенігсберг
Підданство	Литовсько-Руська держава
Діяльність	королівський паж
Титул	князь
Конфесія	православний
Рід	Вишневецькі
Батько	Іван Михайлович
Мати	Марія Магдалина Бранкович
Брати, сестри	Дмитро, Катерина, Андрій, Костянинтин, Олександра
Герб

Михайло (або, менш імовірно, Сигізмунд) Вишневецький (пол. Michał czy Zygmunt Wiśniowiecki; нар. близько 1540 — пом. в жовтні 1552) — син руського князя Івана Михайловича Вишневецького од 2-ї дружини, сербської деспотівни Марії Магдалини Бранкович. Знаний головно тим, що загинув унаслідок нещасного випадку.

Життєпис

З самого малку він виховувавсь при дворі Сигізмунда II Августа й належав до ґрона його особистих пажів. Наприкінці вересня 1552 року пахолок звично супроводжував короля під час поїздки із Гданська до Литви через Кенігсберг (Королевець), в котрім той лишивсь на тиждень й був гостинно прийнятий герцогом прусським Альбрехтом Гогенцоллерном. Та коли однієї днини господарі із почетом рушили на огляд овечих пасовищ й пушкарю було наказано дати постріл з мортири: куля влучила прямісінько в голову Вишневецького, що стояв обік господаря, держачи шефелін (спис). Бризки його розтрощеного мозку розлетілись врізнобіч, трапили вони й на Сигізмундове вбрання. Той, однак, зберіг самовладання, хоча йому самому загрожувала не менша небезпека. Ба більше, він великодушно попрохав герцога простити пушкарю, розуміючи, що це — трагічний випадок, а не умисне діяння; та попри все, Гогенцоллерн звелів того стратити.

Хроністи XVI сторіччя, насамперед Йоахим Бельський, описуючи подію, безпосередньо не вказували ймення Вишневецького. Сигізмундом його вперше називає Каспер Несецький, з подачі якого версія набула широкого поширення, тоді як Мацей Стрийковський, що був добре знайомий із Вишневецькими, зазначає, що хлопчика звали Михайлом. Про те, що Іван мав сина Михайла, свідчить і пом'яник Києво-Печерського монастиря.

Джерела

• Czamańska, Ilona (2007). Wiśniowieccy: Monografia rodu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. с. 46. ISBN 978-83-7177-229-0.
• J. Bielski, Kronika polska Marcina Bielskiego nowo przez Joachima Bielskiego syna jego wydana, Kraków 1597, s. 597