Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Сидоренко Володимир Петрович

український боксер З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сидоренко.

Володимир Петрович Сидоренко (нар. 23 вересня 1976, Енергодар) — український боксер-професіонал, що виступав в легшій (Bantamweight) ваговій категорії. Бронзовий призер літніх олімпійських ігор 2000, чемпіон Європи (1998, 2000), срібний призер чемпіонату світу (2001), чемпіон світу за версією WBA (2005—2008).

Коротка інформація Володимир Сидоренко, Загальна інформація ...
Коротка інформація Спортивні медалі, Представник Україна ...

Заслужений майстер спорту України.

Володимир — брат-близнюк Валерія Сидоренко, теж боксера, чемпіона Європи серед любителів.

Перший тренер — Манзуля Володимир Романович.

Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Володимиру, як і його брату Валерію, захоплення спортом з ранніх років прищепив батько — Петро Петрович, який працював в той час тренером по боротьбі самбо. Після того, як батько завершив тренерську роботу, брати перейшли в секцію боротьби дзюдо, а потім в секцію вільної боротьби. Боксерська кар'єра братів почалась в 1988 році, в 12-річному віці, коли школа боксу в Енергодарі була однією з найкращих в області. Брати попали до рук молодого, але вже досить досвідченого тренера Володимира Романовича Манзулі, який побачив в хлопцях талант і виховав в них дух справжніх чемпіонів. «Спочатку бокс був лише захопленням», — згадував Володимир. «Але тренер поступово підвів нас до того, що бокс — це спорт. Дехто приходив на заняття, отримував но носі і більше не повертався. А тренер вчив нас захищатися. У нас були дуже гарні і складні тренування. Ми цілком віддавали себе боксу».

Після численних зборів, тренувань і вдалих виступів на змаганнях брати в 1993 році попадають до складу національної збірної України. А через рік призиваються в армію, у київську 220-ту спортроту Центрального Спортивного Клуба Армії (ЦСКА). Тренер спортклубу Вадим Олексійович Золотарьов був другом Володимира Романовича і вони, в тренерському тандемі почали тренувати братів Сидоренко до завершення їх любительської кар'єри.

Remove ads

Аматорська кар'єра

Узагальнити
Перспектива

За роки служби брати Сидоренко взяли участь у 4-ох чемпіонатах світу серед військовослужбовців. Володимир на 3-ох чемпіонатах світу став чемпіоном: в 1995 році в Італії, в 1997 році в США, в 1999 році в Німеччині. За час любительської кар'єри Володимир ставав переможцем матчевих зустрічей США — Україна і Україна — Куба. На чемпіонаті світу 1997 програв в першому бою Ігорю Самойленко (Молдова) — 6-7. 1998 року в Мінську (Білорусь) і 2000 року в Тампере (Фінляндія) Володимир став чемпіоном Європи.

Чемпіонат Європи 1998

  • В 1/8 фіналу переміг Даніеля Заячковського (Польща) — 8-1
  • В 1/4 фіналу переміг Агасі Агагюльогли (Туреччина) — 5-4
  • В півфіналі переміг Рамаза Газашвілі (Грузія) — 3-1
  • В фіналі переміг Ільфата Рязапова (Росія) — 5-0

На чемпіонаті світу 1999 переміг в 1/8 Равката Єралієва (Узбекистан), а в 1/4 поступився румуну Вальдемару Кукеряну.

Чемпіонат Європи 2000

  • В 1/4 фіналу переміг Халіл Ібрагім Турана (Туреччина) — 7-3
  • В півфіналі переміг Севдаліна Христова (Болгарія) — 9-1
  • В фіналі переміг Богдана Добреску (Румунія) — 9-1

Володимир Сидоренко взяв участь в Літніх Олімпійських іграх 2000 в Сіднеї (Австралія), де був капітаном Олімпійської збірної України по боксу. У ваговій категорії до 51 кг він став бронзовим призером.

Олімпійські ігри 2000

Виступив на чемпіонаті світу 2001 року в Белфасті (Ірландія), де став срібним призером.

Чемпіонат світу 2001

  • В 1/16 фіналу переміг Ліама Канінгема (Ірландія)
  • В 1/8 фіналу переміг Маікро Ромеро (Куба) — 21-20
  • В 1/4 фіналу переміг Вардана Закаряна (Німеччина) — 34-24
  • В півфіналі переміг Георгія Балакшина (Росія) — 25-6
  • В фіналі програв Жерому Тома (Франція) — 29-38
Remove ads

Професіональна кар'єра

В кінці 2001 року Володимир підписав контракт з професійним клубом «UNIVERSUM-BOX-PROMOTION», де почалася його професіональна кар'єра.

18 травня 2004 року завдав поразки до того непереможному ганцю Джозефу Агбеко.

26 лютого 2005 року в бою проти мексиканця Хуліо Зарате виборов вакантний пояс WBA в легшій вазі,[1] який успішно захистив шість разів.

15 липня 2005 року завдав першої поразки до того непереможному тайському боксеру Пунсовату Кратінгдаєнгджіму.[2]

Втратив титул чемпіона 31 травня 2008 року в бою проти панамця Ансельмо Морено.[3] 2 травня 2009 року в реванші знов зазнав поразки від Морено, не зумівши повернути звання чемпіона.[4]

Турнір на призи братів Сидоренків

Разом з братом-близнюком заснував щорічний Турнір на призи братів Сидоренків. Перші три турніри були проведені в м. Енергодар. З 2008 року проводилися восени в м. Севастополь.

Після завершення виступів

У 2000-х та на початку 2010-х років жив у місті Севастополь, де відкрив школу боксу братів Сидоренків. Кілька років провів у Києві, працював генеральним секретарем Київської міської федерації боксу.

З 05.04.2017 в.о. директора Державного підприємства «Інформаційно-аналітичний центр», засновником якого є Міністерство молоді та спорту України[5].

З 22.04.2019 в.о. директора Державного підприємства «Спортивна аптека»[6].

На місцевих виборах в Україні 2020 балотувався в мери Енергодару.[7]

Указом від 12 червня 2023 року Президент України Володимир Зеленський позбавив Володимира Сидоренка державної стипендії[8]. Причина в Указі не вказана, але в пресі зазначається, що Володимир під час повномасштабної війни живе в окупованому Криму, в Севастополі[9].

Remove ads

Особисте життя

Одружений зі Шпаковською Наталією Федорівною, має сина Сидоренко Платона Володимировича та доньку Сидоренко Софію Володимирівну. Усі є громадянами Росії.

Державні нагороди

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads