Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Сидорук Валентина Олександрівна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Валенти́на Олекса́ндрівна Сидору́к (нар. 5 травня 1949, с. Кумарі, Миколаївська область) — українська письменниця, педагог, громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників України та товариства «Просвіта».
Remove ads
Біографія
Народилася 5 травня 1949 року в селі Кумарі Врадіївського району Миколаївської області[1]. Закінчила Кіровоградський педагогічний інститут[2].
З 1970 року проживає в місті Чорноморськ. Понад сорок років викладала українську мову та літературу в школах міста та в навчальному комбінаті порту[1][2]. Має відзнаку «Відмінник освіти України»[3].
Громадська діяльність
З перших днів існування товариства «Просвіта» бере активну участь у його діяльності. У роки, коли очолювала чорноморську організацію, видавалася газета «Рідне слово», друкувалися посібники, організовувалися поїздки культурно-історичними місцями України[1]. За свою просвітянську діяльність нагороджена медаллю «Будівничий України»[3].
На пенсії продовжує активну громадську роботу, проводить безкоштовні курси української мови та сприяє виданню книг місцевих авторів[3]. Також опікується розвитком дитячої творчості, була редакторкою кількох збірок творів школярів Чорноморська, зокрема збірки «Ми діти твої, Україно!»[4].
У 2007 році була членом окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 138 від блоку «Наша Україна»[5].
Remove ads
Літературна творчість
Валентина Сидорук є авторкою кількох романів, дитячих книжок та посібників. Основою для її творів часто слугують події з історії рідного краю та народна мудрість[1].
Написала історичний роман «Кумар над Кодимою», у якому змальовано протестні настрої на Одещині проти окупаційної політики більшовицької Росії у 1920-х роках[6].
У романі «Королева» письменниця звернулася до постаті української письменниці-емігрантки Наталени Королеви, висвітливши її життя та творчість у белетристичній формі[7].
Роман «Трава крізь асфальт», виданий до 75-річчя письменниці, символічно відображає боротьбу українського народу за свободу[8][9].
Також є авторкою оповідань та новел з циклу «Діла житейські», які друкувалися в місцевій пресі[10][11].
Бібліографія
Романи
Дитячі книги
- «Співанки для внука»
- «Стежками дитинства»
- «З уроків мови»
Повісті
- «Життя після війни»
Посібники
- «Поговори зі мною, мамо…»
Інші твори
- «Наші берегині» (розповіді про жінок-краянок)
- Цикл «Діла житейські» (оповідання, новели)
Нагороди
- Медаль «Будівничий України»
- Відмінник освіти України
- Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Валентина Михайлюка (Київ)
- Лауреатка премії імені Михайла Чабанівського (Харків)
- Лауреатка премії імені Василя Юхимовича (Коростень)
- Лауреатка міської премії імені Василя Сагайдака (Чорноморськ)
- Лауреатка загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання»[8]
- Почесна грамота Одеської обласної ради (2021)[3]
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads