Сизе

Сизе — село в Україні, у Станично-Луганській селищній громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 14 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Валуйська сільська рада.

село Сизе
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Щастинський район
Тер. громада	Станично-Луганська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44160050120028784
Основні дані
Засноване	до 1899
Населення	14
Площа	0,77 км²
Густота населення	18,18 осіб/км²
Поштовий індекс	93650
Телефонний код	+380 6472
Географічні дані
Географічні координати	48°35′56″ пн. ш. 39°37′42″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	39 м
Місцева влада
Адреса ради	93650, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с.Валуйське, вул.Центральна,274
Карта
Сизе
Сизе
Мапа

Географія

Географічні координати: 48°35' пн. ш. 39°37' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 0,8 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 11 км від села Валуйське.

Поряд із селом, в міжріччі Сіверського Дінця і Деркула на площі 732 га знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Шарів Кут^[1].

Через село Сизе і «Шарів Кут» проходить дорога до біостанції Ново-Ільєнко.

Історія

Поблизу села виявлено три поселення епохи бронзи та два поселення пізнього середньовіччя.

Засноване у XVII столітті донськими козаками.

Наприкінці XIX століття в селі проживало 225 чоловіків, 248 жінок, налічувалося 78 дворів.

Назва села Сизе походить від однойменного озера, що знаходиться в південній частині села.

Війна на сході України

Докладніше: Війна на сході України та Бої за Станицю Луганську

З 2014 року село потрапило у зону бойових дій. 17 лютого 2015 року в ході боїв Сизе було звільнено батальйоном «Айдар» від бойовиків «ЛНР».^[2] 14 липня 2015 року під час виконання завдань щодо перевірки надійності мінних укріплень поблизу кордону між селами Сизе та Болотене підірвались на вибуховому пристрої п'ятеро українських військовиків 534-го інженерного батальйону на чолі з капітаном Сергієм Мелимукою.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 14 осіб, з них 78,57% зазначили рідною мову російську, 7,14% — білоруську, а 14,29% — іншу^[3].

Економіка

У селі функціонують шість фермерських господарств, чотири приватні підприємства, працює сім магазинів та один ринок.

Соціальна сфера

Соціальна сфера села представлена амбулаторією, школою, будинком культури, бібліотекою та музеєм. Також діє Свято-Троїцький храм.

Пам'ятки

• Меморіал на честь загиблих 1942 року односельців.