Сильвестр (Сембратович)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сембратович.

Митрополи́т Сильве́стр Сембрато́вич (у світі Сильве́стр Сембрато́вич, пол. Sylwester Sembratowicz; 3 вересня 1836, Дошниця, Західна Лемківщина — 4 серпня 1898, Львів) — єпископ Української греко-католицької церкви, кардинал католицької Церкви; з 5 травня 1885 року — Митрополит Галицький, Архієпископ Львівський та Єпископ Кам'янецький — предстоятель Української греко-католицької церкви.

Сильвестр (Сембратович)
Портрет кардинала Сембратовича. 1899 р.
Герб
Митрополит Галицький, Архієпископ Львівський, Єпископ Кам'янецький
5 травня 1885 — 4 серпня 1898
Обрання:	26 березня 1885
Інтронізація:	5 травня 1885
Церква:	Українська греко-католицька церква
Попередник:	Йосиф Сембратович
Наступник:	Юліан Сас-Куїловський
Кардинал з титулом Санто Стефано аль Монте Челіо (Санто Стефано Ротондо)
29 листопада 1895 — 4 серпня 1898
Обрання:	29 листопада 1895
Попередник:	Михайло Левицький
Наступник:	Йосиф Сліпий
єпископ-помічник Львівський, титулярний єпископ Юліополіса
20 квітня 1879 — 5 травня 1885
Обрання:	28 лютого 1879
Альма-матер:	Грецька колегія святого Атанасія
Діяльність:	католицький священник, політик, католицький єпископ
Народження:	3 вересня 1836(1836-09-03) Дошниця, Західна Лемківщина, Австро-Угорщина
Смерть:	4 серпня 1898(1898-08-04) (61 рік) Львів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія
Похований:	Собор святого Юра[1]
Батько:	о. Антоній Сембратович
Мати:	Анна Вислоцька
Священство:	1 листопада 1860
Єп. хіротонія:	20 квітня 1879
Нагороди:
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Сильвестр у Вікісховищі

Небіж митрополита Йосифа Сембратовича.

Церковна кар'єра

Народився в родині пароха села Дошниця, що в Західній Лемківщині, отця Антона Сембратовича та Анни Вислоцької, також з священничої родини. Мав сестру Теклю (†1912, Пациків) та молодшого брата Людвіга (24.12.1837–01.05.1892) — майбутнього генерал-майора австрійської армії.

Теологію закінчив у Римі, висвячений 1 листопада 1860. З 1863 — префект Львівської духовної семінарії, з 1868 — професор догматики у Львівському університеті, з 1878 архипресвітер митрополичої капітули.

28 лютого 1879 року іменований єпископом-помічником львівським з титулярним престолом в Юліополісі для митрополита Йосифа Сембратовича, 20 квітня 1879 року відбулася єпископська хіротонія, з 1882 року — львівським адміністратором.

У 1885 року — митрополитом галицьким, архієпископом львівським та єпископом кам'янецьким УГКЦ.

29 листопада 1895 року Папа Лев XIII іменував Сильвестра Сембратовича кардиналом з титулом Санто Стефано аль Монте Челіо (Санто Стефано Ротондо).

Громадська діяльність

1870 разом з отцем Юліяном Пелешем заснував богословський журнал «Рускій Сіонъ»; з о. Ю.Пелешем і о. О.Лепким склав для народу «Изборникъ благопотребныхъ церковныхъ чиновъ и службъ» (1870) та видав перший молитовник народною мовою (1879).

Сембратович скликав 1891 року провінціальний синод у Львові, 1884 року заснував дівочий інститут під управою Сестер Василіянок і 1889 року збудував нову духовну семінарію у Львові, заснував священиче Товариство св. Павла, що провадило місії і видавало релігійні книги. Також Товариство святого апостола Петра, що допомагало бідним парафіям.

Заходами Сембратовича 1885 року створено нову греко-католицьку єпархію у Станиславові; зреформовано й активізовано Василіян; 1892 року засновано нове згромадження Сестер Служебниць і 1897 році проведена реформа Сестер Василіянок.

У москвофілів неодноразово виникали конфлікти з вищими церковними властями Галичини.

У кінці життя Сембратович приєднався до угодовецької так званої «нової ери», але пізніше відійшов від політики.

Відзнаки

• Орден Залізної Корони І ступеня (1893)^[2]
• Таємний цісарський радник