Симон Валевський-Левковський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левковський.

Симон Валевський-Левковський герба Клямри^[1][2] (пом. 1735) — державний діяч Речі Посполитої.

Шимон Валевський-Левковський Szymon Walewski-Lewkowski
Клямри
Смерть:	1735(1735)
Рід:	Левковські

Біографія

Походив з давнього овруцького шляхетського роду Валевських-Левковських, нащадків боярина Ларивона Велавського. Його батьками були Андрій Ілліч Валевський-Левковський та Анна з Невмержицьких. Родина володіла Закусилами на дідичних правах.^[3]

Ймовірно вперше згадується серед учасників сеймику 4 липня 1703 року під Лугинами, на якому обирали начальників ополчення, послів на сейм, до короля та гетьманів, зокрема до Семена Палія, із проханням до шляхти повернутися у свої маєтки тощо.^[4]

23 квітня 1712 р. обійняв посаду чашника смоленського по смерті Станіслава Поддубецького.^[5]

У 1715 році регент гродський житомирський та коморник київський. Разом із Йоахимом Невмирицьким був призначений збирачем подушного податку з євреїв у Київському воєводстві.^[6]

У 1720 році був уповноваженим для захисту інтересів Київського воєводства на Радомському та Люблінському трибуналах. В подальшому двічі обирався уповноваженим на Радомський трибунал у 1724 та 1726 рр.^[7][8][9]

Родина

Був одружений з Йоанною Сопоцковною, дочкою Єфросинії, уродженої Лисаковської, дружини нивського старости з села Седричино Оршанського повіту Валеріана Тальмонта. Подружжя проживало в селі Користь.

Мав доньку, одружену зі смоленським скарбником Яном Слешинським.

Маєтності

19 серпня 1719 р. у Дубні отримав привілей від князя Александра Домініка Любомирського на «урочище Татаринівку у Київському воєводстві, в ключі Чуднівському, що належить до Ординації Острозької», за яким у воєнний час повинен був ставати на службу Речі Посполитій під хоругов полкову ординацьку та невідлучно слідувати в почті разом із двором князя Любомирського.^[10]