Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Синбірська провінція
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Синбірська провінція — одна з провінцій Московського царства і з 1721 року Російської імперії. Центр — місто Синбірськ (з 1780 року Симбірськ)[1].
Історія
Узагальнити
Перспектива
У 1708 році вийшов Наказ московського царя Петра I[2] про поділ Московського царства на 8 губерній. Синбірськ, як провінційне місто, разом з Симбірським повітом, зараховано до Казанської губернії. На допомогу воєводі (попри те, що військове керівництво Симбірською чертою було скасовано) було призначено обер-коменданта.
У 1716 році, замість обер-коменданта, до воєводи було призначено «товаришів»: 2 ландрата і 2 комісара. У 1719 році вони були замінені одним комендантом.
У 1721 році кількість товаришів збільшили і призначали: обер-ландрихтера з 5 асесорами. А 1722 року — 2 асесорами і 2 секретарями.
Синбірська провінція була утворена в 1719 році[3] в складі Астраханської губернії[4] з Синбірського повіту[5]. До складу провінції увійшли міста:
- Білий Яр,
- Яриклінськ,
- Юшанськ,
- Тагай,
- Уренськ,
- Карсун,
- Аргаш,
- Сурський Острог,
- Олексеєвськ,
- Самара (з повітом),
- Кашпір,
- Сизрань,
- Дмитриєвськ (нині Хвалинськ),
- Петровськ[6].
У 1728 році Синбірська провінція була повернута до Казанської губернії.
З 5 по 8 червня 1767 році Синбірськ відвідала імператриця Катерина II.
У 1774 році на території провінції проходило Селянська війна під проповодом Омеляна Пугачова, в околицях Базарного Уреня, загинув воєвода провінції Андрій Петрович Ричков[7].
У листопаді 1775 року поділ губерній на провінції було скасовано[8], що неофіційно продовжували існувати до 1780-их років.
За результатами реформи проведеної Катериною II, 27 грудня 1780 року, Синбірськ перейменовано на Симбірськ, а з Симбірської провінції було утворено Симбірське намісництво.
Remove ads
Воєводи і коменданти провінції
Remove ads
Відомі люди
- Іван Якович Насакін
- Андрій Симбірсикий
- Іван Іванович Дмитрієв
- Михайло Петрович Баратаєв
- Іван Никифорович Грязнов
- Іван Федорович Волков
- Петро Степанович Пасєвьєв
- Платон Петрович Бєкєтов
- Микола Михайлович Карамзін
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads