Синдром Валленберга

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синдром (значення).

Синдро́м Валленбе́рга (синонім — синдром Валленберга-Захарченка) — патологічний стан, який виникає при ураженні хребтової або задньої мозочкової артерій. Слідом за артеріями уражаються ядра черепних нервів, які містяться у довгастому мозку.

Синдром Валленберга
Зріз довгастого мозку. Синдром уражає анатомічні утвори, позначені цифрами 9-14. Зріз довгастого мозку. Синдром уражає анатомічні утвори, позначені цифрами 9-14.
Спеціальність	неврологія
Симптоми	нудота[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	G46.4
DiseasesDB	10449
eMedicine	emerg/834
MeSH	D014854
Lateral medullary syndrome у Вікісховищі

Клінічні ознаки

При цьому виникає набір певних симптомів, характерних для синдрому:

• випадання температурної та больової чутливостей обличчя на стороні ураження (ушкодження ядер трійчастого нерва),
• параліч м'язів піднебіння та глотки (ураження подвійного ядра, спільного для IX та Х пар нервів),
• випадіння чутливості з протилежного боку до ураження на тілі (через пошкодження спіноталамічного шляху),
• синдром Горнера — ураження симпатичної нервової системи, проявляється міозом, птозом, слабкою реакцією зіниць на світло,
• атаксія (ураження мозочка),
• запаморочення.

Діагностика — інструментальна (МРТ)

Лікування — симптоматичне.