Синдром примадонни

Синдром примадонни (також Каприз примадонни) — психо-соціальний ефект поведінкової риси особистості, що вважає себе незамінною в будь-яких видах професійної діяльності, і на цій підставі вимагають до себе особливого ставлення від начальства, колег, замовників та інших навколишніх^[1]. Сучасне значення слова набуло негативного забарвлення, різновид негативної манери поведінки людей, подібної до егоїзму, нарцисизму, марнославства, що поводять себе з викликом та темпераментністю, з якими важко працювати, але чий внесок назамінний для успіху роботи колективу чи команди^[2][3].

Походить з культурного середовища акторської діяльності в театрі, опери, оперети, де примадонни славилися своїми експресивними чи ексцентричними рисами поведінки та примхливими вимогами по відношенню до інших членів акторської трупи, музикантів, костюмерів, продюсерів та інших колег, яким доводилося миритися з таким ефектом через талант примадон та залучення ними більшої кількості глядачів.

Див. також

• Егоїзм
• Самооцінка
• Нарцисизм
• Манія величі
• Екстравагантність