Синицине

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Барак входив в Старо-Кримський кадилик Кефінського каймакамства^[2]. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 року ^[3], село було приписане до Левкопольського, а після ліквідації в 1787 році Левкопольського^[4] — до Феодосійського повіту Таврійської області ^[5]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії^[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 года Таврійської губернії ^[7], Барак був включений до складу Парпачської волості Феодосійського повіту.

За Відомостями про кількість селищ … перебувають у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805 року, в селі Борак значилося 13 дворів і 67 жителів^[8]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 роки село Барак також позначена з 13 дворами^[9]. Після реформи волосного поділу 1829 Барак, згідно «Ведомостей про казенні волості Таврійської губернії від 1829 року» , віднесли до Агерманської волості (перейменованої з Парпачської) ^[10]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину^[11], село спорожніло і на карті 1842 Барак позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів^[12].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Владиславської волості. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік» , село Барак було покинуте мешканцями в 1860—1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину^[13] та представляло собою порожнє місце^[14], а, згідно з «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Барак — вже власницьке російське село з 10 дворами і 35 жителями при джерелі Субаш^[15]. На триверстовій мапі 1865—1876 року в селі Барак позначено 13 дворів^[16].

Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії» село була заселене кримськими німцями, менонітами і лютеранами, в 1882 році (на 5015 десятинах землі)^[17]. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року в селі Барак значилося вже 37 дворів і 355 жителів^[18] — походження цих даних незрозуміло, оскільки за «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1892 рік» в селі Барак, яке входило в Унгутську сільську громаду, значилося 37 жителів в 1 домогосподарстві, а в не ввійшовших в сільську громаду Барака — 4 безземельних^[19]. За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1902 рік» в селі Барак значилося 28 жителів в 9 домогосподарствах^[20], за словником «Німці Росії» в 1904 році жителів 35, в 1911 — 61^[17]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року^[21] в Владиславській волості Феодосійського повіту значиться село Барак ^[22], з населенням 77 осіб^[17].

Після радянської окупації, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року^[23] була скасована волосна система і село увійшло до складу новоствореного Владиславовського району Феодосійського повіту^[24], а в 1922 році повіти отримали назву округів^[25]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округу ліквідовувалися і Владиславовський район став самостійною адміністративною одиницею^[26]. Декретом ВЦВК від 04 вересня 1924 року «Про скасування деяких районів Автономної Кримської РСР»^[27] в жовтні 1924 року район був перетворений в Феодосійський^[24]^[28] та село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, в селі Барак, Іслям-Терекської сільради Феодосійського району, значилося 66 дворів, з них 33 селянських, населення становило 299 осіб, з них 204 німця, 78 росіян, 10 вірмен, 6 болгар, 1 записаний в графі «інші», діяла російсько-німецька школа I ступеня (п'ятирічка)^[29]. Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР»^[30] від 30 жовтня 1930 року з Феодосійського району був виділений (відтворений) Старо-Кримський район (за іншими відомостями 15 вересня 1931 року^[26]) і село включили до його складу, а, з утворенням в 1935 році Кіровського^[26] — до складу нового району. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року німці з села були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан^[31].

Після звільнення Криму від нацистів 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»^[32] та в вересні того ж року в район приїхали перші переселенці, 428 сімей, з Тамбовської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців. З 1954 року місцями найбільш масового набору населення стали різні області України^[33]. З 25 червня 1946 Барак в складі Кримської області РРФСР^[34]. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 18 травня 1948 року, Барак перейменували в Синицине^[35]. 26 квітня 1954 року Кримську область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР^[36]. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року Кіровський район був скасований і село приєднали до Нижньогірського ^[37]. 1 січня 1965 року, указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області» ^[38], знову включили до складу Кіровського^[39]. З 1968 року Синицине — центр сільради ^[40].

Географія

Історія

Примітки

Wikiwand - on