Синопсис

Сино́псис (від дав.-гр. σύνοψις < συν — «з» + όπτω — «огляд», «дивлюсь»; грец. sunoptikos — «бачений разом»^[1]) — виклад в одному загальному огляді, у стислій формі, без докладної аргументації та без детальних теоретичних міркувань, одного цілого предмету або однієї галузі знань. Синопсис пишеться від третьої особи в теперішньому часі, про те, що та як буде відбуватися у творі^[2].

Від більш пізніх історичних праць синопсис відрізняється повною відсутністю прагматизму, роз'яснення внутрішнього зв'язку між подіями попередніми та наступними, та будь-яких елементів історичної критики. Типовим зразком історичного синопсиса є Синопсис Київський Інокентія Ґізеля, що викладає в стислому вигляді і в хронологічній послідовності факти історії Русі.

Розрізняють такі синопсиси:

• Синопсис — загальний огляд, описів, зведення, збірник статей різних авторів з певного предмета, або зведення різних матеріалів з одного питання в історичній літературі.
• Синопсис — скорочений виклад тлумачень, проповідей, творів релігійного змісту в богословській літературі.
• Синопсис — короткий опис дії у кінострічці чи кіносценарії з додаванням образних елементів.
• Синопсис — журнал, що видається кожному судну Адміністрацією для безперервної реєстрації історії судна, та пов'язані з ним документи^[3][4].
• Синоптична метеорологія — розділ метеорології, що розглядає процеси із характерним просторовим розміром порядку 1000 км або більше, але менші за загальні процеси циркуляції атмосфери^[5][6].

Коли використовується синопсис?

Синопсис допомагає автору мати короткий конспект для кожної довгої роботи.^[7] Це свідчить про те, що ви автор дбає про своїх читачів, даючи їм можливість вирішити, чи хочуть вони продовжувати читати довгий твір. Якщо ви дослідник, створення короткого опису статті допоможе іншим людям у вашій галузі швидко вирішити, чи стосується вона їхньої теми чи ні. Іншими словами, синопсис не тільки дає читачам зрозуміти, сподобається їм текст чи ні, ще й економить багато часу.

Хронологічний виклад

У поляків колись синопсисом називався простий хронологічний збір і виклад прав і правил, даних польськими королями русичам, які раніше були в польському підданстві. У візантійській богословській літературі синопсисом називався послідовний огляд і виклад в скороченні декількох однорідних об'єктів; так, наприклад, огляд бесід святого Афанасія (IV століття) або огляд проповідей Івана Золотоустого на Святе Письмо Старого і Нового Заповіту (IV—V століття).

Скорочений виклад

Синопсисом називається і скорочений виклад тлумачень Отців Церкви, прототипом яких служить багатотомне видання «Sacrae Scripturae cursus completus» француза Міня. Синоптиками звуться автори трьох Синоптичних Євангелій (перше з усіх чотирьох в Новому Завіті): Марк, Матвій і Лука. Синопсис євангельський — узгодження оповідань чотирьох канонічних Євангелій.

Див. також

• Анотація
• Сюжет
• Опис