Синчівка чорногорла

Синчі́вка чорногорла^[2] (Macronus ptilosus) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.

?Синчівка чорногорла
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тимелієві (Timaliidae)
Рід:	Синчівка (Macronus)
Вид:	Синчівка чорногорла
Біноміальна назва
Macronus ptilosus Jardine & Selby, 1835
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Macronous ptilosus
Посилання
Вікісховище:	Macronus ptilosus
Віківиди:	Macronus ptilosus
EOL:	45517160
ITIS:	916068
МСОП:	22716310
NCBI:	589849

Опис

Довжина птаха становить 16–17 см. Забарвлення переважно коричневе, тім'я рудувате, горло чорне. Шкіра між дзьобом і очима, а також навколо очей гола, синя. На шиї білі плями. На нижній частині спини та на надхвісті довгі, нитчасті, волосоподібні пера.

Підвиди

Виділяють три підвиди:^[3]

• M. p. trichorrhos (Temminck, 1836) — Суматра і острови Бату^[en];
• M. p. ptilosus Jardine & Selby, 1835 — Малайський півострів;
• M. p. reclusus Hartert, E, 1915 — Калімантан, острови Банка і Белітунг.

Поширення і екологія

Чорногорлі синчівки живуть у вологих рівнинних тропічних лісах з густим підліском, на узліссях, в заболочених лісах і на болотах. Зустрічаються на висоті до 200 м над рівнем моря. Живляться комахами. в кладці 2-3 яйця.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Чорногорлим синчівкам загрожує знищення природного середовища.