Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Синєгубов Олег Васильович
український політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Олег Васильович Синєгубов (нар. 10 серпня 1983, Харків) — український юрист, науковець та підприємець.[1][2] Голова Полтавської обласної адміністрації (з 11 листопада 2019 до 24 грудня 2021 року)[3]. Голова Харківської обласної державної адміністрації (з 24 грудня 2021 року) та начальник Харківської обласної військової адміністрації (під час вторгнення РФ до України від 24.02.2022)[4]. Кавалер Ордену Богдана Хмельницького III ступеня (2022).[5]
.jpg)
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Олег Синєгубов народився 10 серпня 1983 року у Харкові.[1][2]
Батько — агроном. Мати — бухгалтер.
Закінчив харківську загальноосвітню школу № 147[6].
2000 року — вступив на юридичний факультет до Харківського університету внутрішніх справ. 2004 року — закінчив ХУВС із відзнакою та здобув кваліфікацію юриста.
З липня 2004 року по травень 2005 року працював слідчим слідчого відділення УМВС України на Південній залізниці.[1]
Із січня 2008 року по липень 2008 року — слідчий слідчого відділення ЛВ станція Основа УМВС України на Південній залізниці.[1][2]
Викладацька кар'єра
З травня 2005 по грудень 2007 року — ад'юнкт Харківського національного університету внутрішніх справ.[1][2]
З серпня 2008 по березень 2009 року — старший викладач кафедри цивільноправових дисциплін ННІ права, економіки та соціології ХНУВС.[1][2]
У 2008 році захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата юридичних наук за темою «Особливості цивільноправового захисту прав на гідність, честь та ділову репутацію працівників міліції».[7]
З березня 2009 року по липень 2011 року — доцент тієї ж кафедри.[1][2]
З липня 2011 року по листопад 2015 року — заступник декана з навчально-методичної роботи ННІ права та масових комунікацій ХНУВС. У 2013 році отримав вчене звання доцента кафедри цивільного права та процесу.[1][2]
У 2015-му захистив докторську дисертацію на тему «Здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб, що не досягли повноліття».[1][2]
З листопада 2015 року по жовтень 2019 року — декан факультету № 6 ХНУВС.[1][2]
З вересня 2016 року — заступник голови спеціалізованої вченої ради.[1][2]
З 2018 року — член експертної ради Міністерства освіти і науки України. Автор більш ніж 70 наукових праць.
Суспільно-політична діяльність
Політичну кар'єру Олег Синєгубов розпочав у партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна», де знайомиться з Олексієм Красовим, який очолював на той момент у Харкові Новобаварський осередок партії.
З 2012 по 2014 роки був помічником народної депутатки України від Партії регіонів Ірини Бережної.
У 2018 році був претендентом на посаду судді Вищого антикорупційного суду України[8], але не пройшов конкурсний відбір.[9][1]
2019 року під час виборів до Верховної Ради був довіреною особою кандидата в народні депутати від партії «Слуга народу» по виборчому округу № 180 девелопера Олексія Красова.[1][2]
У жовтні 2019 уряд погодив призначення Синєгубова головою Полтавської ОДА.[10]
11 листопада 2019 року президент Зеленський призначив Синєгубова головою Полтавської обласної адміністрації[11]. Звільнений із посади 24 грудня 2021 року.
З 24 грудня 2021 року — голова Харківської ОДА.[12][13] Призначив своїм заступником Віту Ковальську, директора департаменту освіти та науки Полтавської ОДА[14][15][16].
Remove ads
Підприємницька та адвокатська діяльність
Синєгубов був власником ТОВ «Насіння Слобожанщини» та ТОВ «Синєгубов, Соболєв та партнери»[17], співзасновником комерційних підприємств, серед яких: ТОВ «Віката» (операції з нерухомістю), ТОВ «Сібоней сервіс» (консультації з комерційної діяльності й керування), адвокатського об'єднання «Раскосов Лойес Груп».[1]
З 2009 року має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. З кінця 2019 року дію свідоцтва призупинено.
Remove ads
Відзнаки та нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022) «за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час організації оборони населених пунктів від російських загарбників»[5]
- Відзнака Міністерства оборони України — Медаль «Золотий тризуб» (2023)[18]
Сім'я
- Дружина — Анна Журавльова, працює на кафедрі внутрішньої медицини № 3 та ендокринології Харківського національного медичного університету.[1]
- Виховує двох синів 2016 та 2020 року народження.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads