Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Сирійське письмо
система письма із 22 букв, що в основному використовувалася для запису сирійської мови з 1 століття нашої ери З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Сирійське письмо — письмо сирійської мови, що розвинулося на основі арамейської абетки близько I століття нової ери[5]. Сирійська абетка складається з 22 літер, що мають свої відповідники в арамейській. Характер письма курсивний. Напрямок письма — справа наліво. У сирійському письмі немає заголовних літер, тобто, перша літера в реченні не відрізняється від подальших літер за розміром, власні імена (географічні назви, імена людей) пишуться з великої літери.
| 'Ālap̄ | Bēṯ | Gāmal | Dālaṯ | Hē | W āw | Zayn | Ḥēṯ | Ṭēṯ | Yōḏ | Kāp̄ |
| ܐ | ܒ | ܓ | ܕ | ܗ | ܘ | ܙ | ܚ | ܛ | ܝ | ܟ ܟ |
| ܟ | ||||||||||
| Lāmaḏ | Mīm | Nūn | Semkaṯ | 'Ē | Pē | Ṣāḏē | Qōp̄ | Rēš | Šīn | Taw |
| ܠ | ܡ ܡ | ܢ ܢ | ܣ | ܥ | ܦ | ܨ | ܩ | ܪ | ܫ | ܬ |
| ܡ | ܢ |
Remove ads
Варіанти письма
Узагальнити
Перспектива
Той вигляд письма, яким написані особливо древні рукописи (до кінця V століття), відомий під назвою естрангело (ʔesṭrangelå < грец. στρογγύλη ' кругле '). Написи письмом естрангело відомі з монументальної епіграфіки I століття н. е. з Осроени. Після поділу сирійської церкви на несторіанців та яковитів у кожної з цих двох груп виробився свій тип шрифту.
Східносирійський («несторіанський», «халдейський» або «ассирійський») шрифт з'явився на початку VII ст. Сирійською його називають madnḥāyā (мадинхайя, букв. 'Східний'). За виглядом східносирійський шрифт ближче до естрангело, ніж західносирійський.
Західносирійський («яковитський» або «маронітський») шрифт відомий з кінця VIII ст. в рукописній книжкової традиції. Західносирійською він називається серто (букв. ' риска, літера'), від serṭo pšiṭo простий/звичайний шрифт. Дані палеографіки показують, що серто походить з курсиву, засвідченому в документах на пергаменті з Едеси початку III століття.
Літери позначають лише приголосні. Наприкінці VII або початку VIII століття було складено дві системи значків для голосних. На сході вживалася система точок частково над літерами, а частково під ними для позначення восьми голосних — 4 довгих і 4 коротких. Тоді як на заході, у яковитів, для цієї мети вживалися дещо видозмінені маленькі грецькі літери, які ставилися або над літерами, або під ними; так позначалося 5 голосних.
1 Після Dālaṯ ' ' або Rēš, Ālap̄ зазвичай має звичайну форму, а не кінцеву.
Лігатури
.svg){kind=link}
Remove ads
Примітки
Див. також
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads