Сирійсько-хорватські відносини

Сирійсько-хорватські відносини (араб. العلاقات السورية الكرواتية, хорв. hrvatsko-sirijski odnosi) — історичні та поточні двосторонні відносини між Сирійською Арабською Республікою та Республікою Хорватія. Оцінюються як традиційно добрі ще з часів Югославії.^[1] Здебільшого були конструктивними і мають тенденцію до поліпшення.^[2]

Сирійсько-хорватські відносини
Хорватія	Сирія

Хорватія представлена в Сирії через своє посольство в Каїрі та почесне консульство в Дамаску.^[3] Сирія представлена в Хорватії через своє почесне консульство в Загребі^[4].

Історія

Сирійський пасажирський авіалайнер Ту-134 в загребському аеропорту (2009)

Дипломатичні відносини встановлено 29 серпня 1997 року.^[3] Хорватія підтримувала добрі взаємини з Сирією, а також з Асадами аж до початку кривавої війни у ​​2011 році.^[5] Відтоді Хорватія засуджувала режим Асада аж до його повалення.^[2]

З 2008 року хорватські солдати брали участь у миротворчій місії ООН на окупованих Ізраїлем у 1967 році Голанських висотах, повернення яких — справа честі для сирійців.^[6]

У 2008 році президент Хорватії Степан Месич здійснив офіційний візит до Сирії, де його прийняв президент Сирії Башар Асад, із яким Месич уперше зустрівся 2004 року, коли, здійснюючи тур арабськими країнами, відкрив почесне консульство і взяв участь у сирійсько-хорватському економічному форумі. Основними темами обговорення на зустрічі у 2008 році були розв'язання ізраїльсько-палестинської та ізраїльсько-сирійської проблем.

Наступного року Месич відповів Асаду взаємністю, прийнявши його в Загребі в жовтні 2009 року, де говорив більше про політику і менше про економічну співпрацю, оскільки хорватські установи не встигли підготували контракти, які б дозволили хорватським компаніям зробити значний прорив на великому сирійському ринку. Асад з цього приводу особисто висловив Месичу жаль. 28 жовтня 2009 року в Загребі Асад зустрівся з прем'єркою Хорватії Ядранкою Косор, обговоривши можливості відкриття нових напрямків економічного співробітництва в енергетиці, туризмі та у використанні хорватських нафтопереробних заводів для переробки сирійської нафти, а також у текстильній промисловості та розмінуванні, оскільки Хорватія має великий досвід у знешкодженні мін, що залишилися після війни за незалежність. Асада також прийняв голова хорватського парламенту Лука Бебич, який обговорив із президентом Сирії двосторонні відносини, які вони оцінили як добрі та дружні, а також можливості для покращення співпраці, що й було метою візиту президента Сирії до Хорватії. Наприкінці розмови Лука Бебич і Башар Асад обмінялися думками щодо безпекової та політичної ситуації на Близькому Сході.

Хорватія і Сирія мають взаємодоповнювальні економіки, через що існують реальні можливості для розширення наявних і відкриття нових напрямків співпраці. В енергетичному секторі в Сирії працювали хорватські Naftaplin, Crosco і Geofizika. 2005 року розпочала роботу компанія INA, яка експлуатувала шість нафтогазових родовищ на блоці Хаян, розташованому в пустелі за 250 км від Дамаска, включаючи Джихар, Джазал і Мазрур. До громадянської війни в Сирії INA видобувала 350 000 барелів нафти на день, отримуючи дохід у розмірі 780 млн доларів США щорічно та працевлаштовуючи близько 50 хорватських експертів. 2012 року робота хорватських компаній на сирійських нафтогазових родовищах припинилася.

Ще 2013 року Хорватія була однією з європейських країн, яка визнала сирійські повстанські сили легітимним урядом у цій країні.^[7]

З 2015 року 537 сирійських біженців отримали притулок у Хорватії.^[8]

9—10 вересня 2025 року голова хорватського зовнішньополітичного відомства Гордан Грлич Радман здійснив робочий візит до Йорданського Хашимітського Королівства та Сирійської Арабської Республіки. Хорватія надає постійну підтримку для розміщення сирійських біженців у Йорданії, зокрема в таборах Заатарі та Азрак, сприяючи створенню безпечних просторів для дітей, а також реконструкції та покращенню шкільних майданчиків. Грлич Радман відвідав табір Заатарі, де ознайомився з умовами життя біженців. У Дамаску він зустрівся з міністром закордонних справ Сирії Асаадом аль-Шайбані, висловивши солідарність Хорватії із сирійським народом, який досі потерпає від наслідків конфлікту та від скрути. Хорватія, що пережила руйнівні наслідки війни у ​​1990-х роках, розуміє виклики, з якими стикається Сирія у відбудові держави і прагненні до миру, та готова поділитися своїм досвідом і передовими здобутками.^[9] На думку Асаада аль-Шайбані, цей візит ознаменував початок нового розділу в сирійсько-хорватських відносинах, заснованих на взаємній повазі.^[2][10] Грлич Радман також оголосив про можливість відкриття посольства Хорватії в Дамаску, що ще більше б зміцнило двосторонні відносини. Особливий інтерес викликала присутність у складі делегації представників INA, які висловили зацікавленість у поверненні на сирійські нафтогазові родовища, де компанія працювала до 2012 року. Було домовлено про створення спільної групи між INA та Сирійською нафтовою компанією для оцінки збитків, завданих протягом 14-річної війни. Експерти вважають, що за умови інтенсивної реабілітації видобуток може відновитися на повну потужність протягом року. Грлич Радман також зустрівся з міністром енергетики Мохаммадом аль-Баширом і президентом General Petroleum Company Мусою Фаштуком, наголосивши на стратегічній важливості енергетичної співпраці для Сирії та європейської енергетичної безпеки.^[1]

Див. також

• Міжнародні відносини Сирії
• Відносини Сирія — Європейський Союз
• Міжнародні відносини Хорватії
• Сирійсько–сербські відносини