Ситник Віктор Петрович

Ві́ктор Петро́вич Си́тник (1 червня 1939(19390601), Кегичівка — 14 лютого 2016^[1], Київ) — український вчений, доктор економічних наук, голова Держагрпрому УРСР, віце-прем'єр-міністр України. Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Народний депутат України 1-го скликання.

Ситник Віктор Петрович
Народився	1 червня 1939(1939-06-01) Кегичівський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Помер	14 лютого 2016(2016-02-14) (76 років) Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	науковець
Alma mater	Дніпропетровський сільськогосподарський інститут
Галузь	первинний сектор економіки
Вчене звання	академік національної академії аграрних наук Україниd
Науковий ступінь	доктор економічних наук
Членство	Верховна Рада України I скликання
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений працівник сільського господарства України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ситник.

Освіта й наука

Народився в родині селян Петра Прокоповича й Матрони Андріївни, які були працівниками радгоспу імені Паризької Комуни, що на Харківщині. Після закінчення школи у рідному селищі 1958-го вступив до Дніпропетровського сільськогосподарського інституту на агрономічний факультет. Після завершення навчання у 1963 році здобув фах вченого-агронома.

Згодом, уже за незалежної України, з листопада 1992 року працював заступником президента, тобто віцепрезидентом Української академії аграрних наук (УААН).

Наступного 1993 року в Інституті аграрної економіки тої ж УААН захистив кандидатську дисертацію на тему «Розвиток господарського розрахунку у агропромисловому комплексі в умовах становлення ринкової економіки» (у формі наукової доповіді).

З березня 1996 року Віктор Ситник став першим віце-президентом Української академії аграрних наук.

У 2002 році в Інституті економіки НАНУ захистив докторську дисертацію, у вигляді монографії, на тему «Трансформація агропромислового комплексу України в ринкові умови». У грудні 2002 року став доктором економічних наук, академіком Української академії аграрних наук (відділ аграрної економіки та земельних відносин, економіка сільськогосподарського виробництва і АПК).

Автор або співавтор понад 90 наукових праць, зокрема однієї індивідуальної й 9 колективних монографій.

Чиновник і політик

З травня 1962-го працював головним агрономом навчально-дослідницького господарства «Сухачівка» Дніпропетровського сільськогосподарського інституту.

Трохи більше як за рік, у липні 1963, перейшов працювати старшим агрономом Дніпропетровського обласного управління сільського господарства. З 1963 по 1976 рік був начальником планово-економічного відділу, начальником відділу виробництва продуктів рослинництва, заступником начальника і першим заступником начальника Дніпропетровського обласного управління сільського господарства.

У травні 1976 року призначений заступником завідувача відділу сільського господарства управління справами Ради Міністрів УРСР. З 1978 по 1985 рік — завідувач відділу сільського господарства управління справами Ради Міністрів УРСР.

З грудня 1985 до 1990 року працював 1-м заступником голови Держагропрому Української РСР. У 1990 році взяв участь у виборах до Верховної Ради УРСР й став народним депутатом першого демократичного скликання від Оржицького району. ЗА час роботи депутатом Ситник працював членом комісії з питань агропромислового комплексу.

Напередодні незалежності України, у серпні 1991 року, назва посади Ситника змінилася на першого заступника міністра сільського господарства. А з лютого по листопад 1992 року Віктор Ситник працював віце-прем'єр-міністром України.

Ще за час роботи в уряді Ситник увійшов до Асоціації аграрників-економістів. А згодом став головою Всеукраїнської спілки інформаційних фахівців України (в галузі АПК), головою Ради з питань організації діяльності центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва. Окрім того з липня 1998 року Віктор Ситник є членом Міжвідомчої комісії з питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників.

Родина

Був одружений з Лідією Юхимівною, разом вони виховали двох синів. Старший син Валерій 1960 року народження працював капітаном МВС й помер 1992 року через хворобу, пов'язану з аварією на Чорнобильській АЕС. Молодший син — Юрій, народився 1965 року працював судово-медичним експертом, головним спеціалістом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. На даний час працює судово-медичним експертом КМКБСМ.

Батьки Віктора Ситника померли: Петро Прокопович 1992 року у віці 76 років, а мати Матрона Андріївна у 80 років в 1996 році.

Нагороди та відзнаки

Заслужений працівник сільського господарства України (травень 1999)^[2], віце-президент Академії аграрних наук України. Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1971), Трудового Червоного Прапора (1973, 1976), «За заслуги» III ступеня (травень 2004)^[3], II ступеня (травень 2009)^[4], «За заслуги» I ступеня (травень 2014)^[5].