Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ситник Клавдія Володимирівна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кла́вдія Володи́мирівна Си́тник, до шлюбу Король (25 лютого 1986, смт Зачепилівка, Харківська область — 1 лютого 2020, смт Новотошківське, Луганська область) — українська військовослужбовиця, сержант, старший бойовий медик механізованої роти 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.
Remove ads
Життєпис
Закінчила Красноградський медичний коледж, де здобула фах фельдшера, практикувалася на швидкій допомозі.[1] Постійно проживала в Зачепилівці.
У лютому 2017 року через Зачепилівський військкомат уклала трирічний контракт зі Збройними силами України. Служила у 54-й бригаді, в жовтні 2019 року, під час тренувань на Яворівському полігоні, перейшла до холодноярців.
Загинула, виконуючи службові обов'язки в районі смт Новотошківське Луганської області, під час доставки медикаментів на позиції ЗСУ для хворого бійця, під час масованого ворожого обстрілу з мінометів, станкових та ручних гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї[2]. Померла на руках у бойових побратимів, які її евакуювали.
Похована 4 лютого 2020 року в рідній Зачепилівці[3].
У Клавдії Ситник залишилися донька Юлія 2008 р.н., батько, мати та сестра з інвалідністю[4]. Батько та мати померли на початку 2022 р., доньку та сестру взяла під опіку її тітка Людмила[1].
Remove ads
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджена орденом За мужність III ступеня (посмертно)[5].
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads