Скаут (сімейство ракет-носіїв)

«Скаут» (англ. Scout) — сімейство ракет-носіїв (РН) США легкого класу. РН забезпечувала запуски невеликих супутників з 1960 по 1994. З цього часу було вироблено понад 118 запусків. В даний час експлуатація ракети припинена. З 1957 по 1990 рік проектом «Скаут» керував Дослідницький центр імені Ленглі. Лише в січні 1991 управління програмою було передано Центру космічних польотів імені Годдарда.

Історія

Програма народилася до того, як був запущений перший супутник Землі і до того, як почало роботу НАСА. Проект легкого твердопаливного носія з'явився в липні 1957 року. США була необхідна відносно дешева, ракета, що швидко виготовляється, для виконання дослідницьких завдань, випробувань при поверненні з космічного простору в атмосферу та виведення легких супутників — до 68 кг. Програма отримала найменування SCOUT («Скаут»), що переводиться як «розвідник» і мала розшифровку Solid Controlled Orbital Utility Test.

Розробка була доручена Аеронавтичній лабораторії імені Ленглі Національного консультативного комітету з аеронавтики, що стала після перетворення НАКА в НАСА Дослідницьким центром імені Ленглі. Концепція ракети була готова в 1958 році. У березні 1959 НАСА і ВПС опублікували повідомлення про спільну розробку легкого носія, а компанія «Ченс Во Еіркрафт» (Chance Vought Aircraft) отримала контракт на виготовлення «Скаутів».^[1]

Схема РН «Скаут»

Характеристики

«Скаут» збирався, стикувався з корисним навантаженням і випробовувався в горизонтальному положенні. Двигун першого ступеня «Алголь» був запозичений з ракети «Поляріс» ВМС США, другий — «Кастор» — розроблений на основі армійської ракети «Сержант» класу «земля-земля», третя і четверта ступені з двигунами «Антарес» і «Альтаїр» взяті з першої американської РН «Авангард».

Існувало кілька послідовно створюваних модифікацій ракети — X-1, X-2, X-3, X-4, A, B, D, G. Крім того, ВВС США використовували модифікації "Blue Scout"I, II, «Junior» переважно для суборбітальних запусків як зондувальні висотні ракети (крім невдалого орбітального проекту Меркурій Скаут).

Перший пуск супутника на РН «Скаут X-1» — ШСЗ «Explorer-9», космодром Воллопс, 16 лютого 1961

Пуск РН «Скаут X-4» з космодрому Ванденберг з супутником «Explorer-19», 19 грудня 1963

РН проекту ВВС США Mercury-Scout

Зондувальна ракета Blue Scout Junior

Хронологія запусків

Запуски здійснювалися зі стартових комплексів, розташованих на Західному випробувальному полігоні (авіабаза Ванденберг, штат Каліфорнія), полігоні острова Воллопс (США) і італійському морському космодромі Сан-Марко (біля берегів Кенії з 1967).^[2] При цьому з італійського космодрому запускався тільки цей тип ракет-носіїв (1967—1984 рр.).

Перше льотне випробування «Скаута» на полігоні Воллопс відбулося 18 квітня 1960. Ракета мала тільки першу і третю бойові ступені, замість другої та четвертої стояли макети. Цей запуск скінчився вибухом після відключення першого ступеня. 1 липня «Скаут Х-1» виконав перший випробувальний політ по балістичній траєкторії з корисним навантаженням масою 88 кг, але і при ньому четверта ступінь не відокремилася і не запустилася.

Перший успішний суборбітальний запуск ракети відбувся 2 вересня 1960 р., а 16 лютого 1961 ракета вперше вивела на орбіту супутник.

РH «Скаут X-3» з британським супутником Ariel-2 в 1964 р.

РH «Скаут X-4» з першим італійським супутником Сан-Марко-1 на стартовому майданчику італійського морського космодрому Сан-Марко

Запуски ракети-носія «Скаут» різної модифікації в період з 1960—1964 рік^[3]:

Дата	Ракета-носій	Космодром	Корисне навантаження	Статус
2 вересня 1960	Scout X-1	Уоллопс	апарат «NASA Radiation Probe»	Успішно
4 жовтня 1960	Scout X-1	Уоллопс	апарат «USAF Radiation Probe»	Невдача. Аварія РН
4 грудня 1960	Scout X-1	Уоллопс	супутник «Explorer» («S-56») (1960 1204F)	Невдача. Аварія РН
7 січня 1961	Blue Scout-1	Канаверал	HETS A1-1 і капсула	Суборбітальний політ
16 лютого 1961	Scout X-1	Уоллопс	супутник для вимірювання щільності верхніх шарів атмосфери «Explorer-9» («S-56A») (00081 / 1961 Дельта 1)	Успішно
3 березня 1961	Blue Scout-2	Канаверал	HETS A2-1	Суборбітальний політ
12 квітня 1961	Blue Scout-2	Канаверал	HETS A2-2	Суборбітальний політ
9 травня 1961	Blue Scout-1	Канаверал	HETS A1-2	Невдача, Аварія РН
30 червня 1961	Scout X-1	Уоллопс	супутник «Explorer» («S-55») (1961 0630F)	Невдача. Аварія РН
25 серпня 1961	Scout X-1	Уоллопс	супутник для дослідження метеорних часток «Explorer-13» («S-55A») (00180 / 1961 Ксі)	Успішно
19 жовтня 1961	Scout X-1	Уоллопс	«P-21» (1961 1019S)	Невдача. Аварія РН
1 листопада 1961	Blue Scout-2	Канаверал	Супутник Меркурій-Скаут-1	Невдача, аварія РН
1 березня 1962	Scout X-1A	Уоллопс	«Reentry-1» (1962 0301S)	Успішно
29 березня 1962	Scout X-2	Уоллопс	«P-21A» (1962 0329S)	Успішно
12 квітня 1962	Blue Scout-1	Канаверал	Капсула	Невдача, аварія РН
26 квітня 1962	Scout X-2	Уоллопс	супутник для дослідження сонячного випромінювання «Solrad-4B» («Grab-4B»)	Невдача. Аварія РН
24 травень 1962	Scout X-2M	Ванденберг	супутник «FTV 350» («P35-1») (1962 0524F)	Невдача. Аварія РН
23 серпень 1962	Scout X-2M	Ванденберг	супутник «FTV 3502» («P-35-2») (00369 — 1962 Альфа Омікрон 1)	Успішно
31 серпня 1962	Scout X-3A	Уоллопс	«Reentry-2» (1962 0831FS)	Невдача. Аварія РН
16 грудня 1962	Scout X-3	Уоллопс	супутник «Explorer-16» («S-55B») (00506 — 1962 Бета Ксі)	Успішно
19 грудня 1962	Scout X-3	Уоллопс	супутник «Transit-5A-1» (00509 — 1962 Бета Псі 1)	Успішно
19 лютого 1963	Scout X-3M	Ванденберг	розвідувальний супутник «FTV-240» («OPS 0240» (00533 — 1963 005А). КА типу «P35-3»	Успішно
5 квітня 1963	Scout X-3	Ванденберг	спутник «Transit-5A-2»	Невдача. Аварія РН
26 квітня 1963	Scout X-2M	Ванденберг	супутник «OPS 1298». КА типу «P35-4»	Невдача. Аварія РН
22 травня 1963	Scout X-3	Уоллопс	технологічне корисне навантаження «RFD-1»	Успішно
16 червня 1963	Scout X-3	Ванденберг	супутник «Transit 5A-3» (00594 — 1963 022А)	Успішно
28 червня 1963	Scout X-4	Ванденберг	супутник «GRS» («AFCRL-A» (00612 — 1963 026А))	Успішно
27 липня 1963	Scout X-3M	Уоллопс	експериментальне корисне навантаження «Reentry-3»	Невдача. Аварія РН
27 серпня 1963	Scout X-2B	Ванденберг	супутник «OPS 1610». КА типу «P35-4»	Невдача. Аварія РН
19 грудня 1963	Scout X-4	Ванденберг	супутник «Explorer-19» (00714 — 1963 053А). КА типу «AD-A»	Успішно
27 березня 1964	Scout X-3	Уоллопс	британський супутник для дослідження іоносфери, плазми, електромагнітних хвиль, заряджених частинок «Ariel-2» (00771 — 1964 015A). КА типу «UK-C»	Успішно
4 червня 1964	Scout X-4	Ванденберг	телекомунікаційний супутник «Transit 5C» (00801 — 1964 026А)	Успішно
25 червня 1964	Scout X-4	Ванденберг	супутник «ESRS» — «AFCRL-B»	Невдача. Аварія РН
20 липня 1964	Scout X-4	Уоллопс	технологічне корисне навантаження «SERT-1». 30-хвилинний політ з метою випробування іонних електрореактивних двигунів	Успішно
18 серпня 1964	Scout X-4	Уоллопс	технологічне корисне навантаження «Reentry-4A»	Успішно
25 серпня 1964	Scout X-4	Ванденберг	супутник для дослідження іоносфери «Explorer-20» («S-48», «IE-A») (00870 — 1964 051А)	Успішно
9 жовтня 1964	Scout X-3C	Уоллопс	технологічне корисне навантаження «RFD-2»	Успішно
10 жовтня 1964	Scout X-4	Ванденберг	супутник для дослідження іоносфери і геодезичних вимірювань «Explorer-22» — «S-66», «BE-B» (00899 — 1964 064А)	Успішно
6 листопада 1964	Scout X-4	Уоллопс	супутник для дослідження метеорних часток «Explorer-23» — «S-55C» (00924 — 1964 074А)	Успішно
21 листопада 1964	Scout X-4	Ванденберг	дослідницькі супутники: «Explorer-24» — «AD-B» (00931 — 1964 076А) — для вимірювання щільності верхніх шарів атмосфери; «Explorer-25» («Injun-4» (00932 — 1964 076В)) — для дослідження радіаційного поясу	Успішно
15 грудня 1964	Scout X-4	Уоллопс	перший італійський супутник «Сан-Марко-1» (00957 — 1964 084А)	Успішно

Цікаві факти

• 16 лютого 1961 при пуску ST-4 запущений з острова Воллопс «Скаут X-1» вивів на орбіту 44-кілограмовий ШСЗ «Експлорер-9», він же S-56, він же ADE — перший супутник Землі, запущений твердопаливною ракетою;
• Ракета вивела перший італійський супутник Сан-Марко-1 (з звичайного космодрому), перший в світі супутник запущений з морської платформи (італійського морського космодрому) і ще 3 італійських супутника за тією ж програмою.
• Ракета вивела перший в світі супутник для радіастрономіі (Ariel-2), перший виготовлений у Великій Британії супутник (Ariel-3)​​, а також ще 3 британських супутника за тією ж програмою.
• Рівень надійності ракети вдалося з часом довести до 98,3 %. Остання аварія РН мала місце 5 грудня 1975 при пуску із Західного випробувального полігону;
• Запущений 9 травня 1994 «Скаут» був останнім одноразовим носієм, що належали НАСА. Відтепер агентство замовляє усі послуги із запусків у приватних підрядників.