Скороходова Ольга Іванівна

Ольга Іванівна Скороходова (* 31 липня (18 липня за старим стилем) 1911, с. Білозерка, Херсонська губернія — †1982, Москва, Росія) — радянська педагогиня, вчена-дефектологиня, кандидат педагогічних наук. Працюючи в науково-дослідному інституті дефектології Академії педагогічних наук СРСР, була єдиним у світі сліпоглухим науковим співробітником. При відсутності зору та слуху створила ряд наукових робіт з проблем розвитку, виховання та навчання сліпоглухих дітей.

Скороходова Ольга Іванівна
рос. Ольга Ивановна Скороходова
Народилася	18 липня (31 липня) 1911(1911-07-31) Білозерка, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла	1982(1982) Москва, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	письменниця, наукова співробітниця
Галузь	дефектологія
Заклад	Інститут дефектології Академії Педагогічних Наук СРСР
Науковий ступінь	кандидат педагогічних наук (1961)
Науковий керівник	Соколянський Іван Опанасович
Вчителі	Соколянський Іван Опанасович
Нагороди

Життєпис

В деяких джерелах надаються неправильні дані щодо року народження Скороходової. Однак, відповідно запису метричної книги, вона народилась 1911 року в с. Білозерка, Херсонська губернія, нині Херсонська область, в сім'ї селянина Івана Олексійовича та Марії Олексіївни Скороход (Актовий запис про народження, ДАХО, фонд 137, опис 140, справа 159, стор. 108, зворот.)^[1].Батько був мобілізований в 1914 році, а мати була вимушена батрачити.

У віці 5 років внаслідок захворювання менінгітом Оля повністю втратила зір і почала поступово втрачати слух. Приблизно до 11-13 років чула гучну мову на праве вухо, але до 14 років повністю оглухнула.

В 1922 році після смерті матері її направили в Одеську школу сліпих, де вона перебувала до 1924 року.

В 1925 році сліпоглуха і вже майже німа Оля потрапила у школу-клініку для сліпоглухих дітей в Харкові, яку заснував професор Іван Соколянський ^[2].

Завдяки його унікальній методиці, у дівчинки відновилось усне мовлення, розвивалось уміння самоспостереження і їхній запис. За допомогою спеціальної програми з використанням дактильного (пальцевого) алфавіту і рельєфно-крапкового (брайлевського) шрифту було організовано систематичне навчання з усіх предметів шкільного курсу.

Після закінчення школи, Оля мріяла навчатися в Ленінградському педагогічному інституті, але розпочалась війна. Під час окупації вона жила в Харкові в домі сліпих та у своїх вчителів.

В 1944 році О.Скороходова переїхала в Москву. Після зустрічі зі своїм учителем І.Соколянським, який працював в Науково-практичному інституті спеціальних шкіл старшим науковим співробітником, була зарахована в Інститут дефектології.

В 1947 була видана її перша книга «Как я воспринимаю окружающий мир», в якій Скороходова розповіла, як набуті людиною знання здатні розширити межі сприйняття. Книга була відмічена премією К. Ушинського^[3].

Після виходу книги в тираж, Ольга Іванівна була зарахована на посаду молодшого наукового співробітника науково-дослідного інституту дефектології Академії педагогічних наук СРСР (пізніше – старшим науковим співробітником), де й проробила до кінця свого життя.

В 1954 році книга була доповнена другою частиною і видана під назвою «Как я воспринимаю и представляю окружающий мир», а в 1972 році – новий доповнений варіант цієї книги «Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир»^[4].

Книга багато разів перевидавалась, в т.ч. й іноземними мовами.

Стала кандидатом педагогічних наук (по психології) (1961р.), автором багатьох наукових і науково-популярних статей, віршів. Вона часто виступала з лекціями перед студентами багатьох педагогічних вишів Москви, інших міст та за кордоном. Скороходова вела широке листування. Їй писали вчені (І. Павлов) і письменники (М.Горький, П.Тичина,М.Рильський, С.Маршак, М.Бажан), вчителі та численні читачі з усього світу^[5].

В 1974 році за великі заслуги в області спеціальної педагогіки та багаторічну плідну діяльність по навчанню та вихованню дітей з порушенням слуху і зору О.Скороходова була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Померла в травні 1982 році. Похована в Москві на Кунцевському кладовищі. На могилі на надгробній плиті напис слів М.Горького: «Вы служите человечеству. Это так, Ольга Ивановна, – и вы вправе этой службой гордится»^[2].

Пам'ять

У Білозерському районному музеї ім.Дмитра Багалія працює інтерактивна виставка «Культура на дотик».

На відкриття такої виставки організаторів надихнула книга О.Скороходової «Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир», де авторка описує власний досвід відвідування музеїв (сприйняття предметів на дотик, на нюх), який є цікавим не тільки для осіб з особливими потребами, а й для звичайних людей ^[6].

Експозиція складається з декількох секцій, кожна з яких – окремий період життя О.Скороходової ^[7].

Окрім біографічних даних, тут представлені книги авторки, в т.ч. шрифтом Брайля та з її автографом.

Виставка унікальна тим, що принцип її побудови скерований на тактильне сприйняття предметів. Під час інтерактивних екскурсій відвідувачі руками «оглядають» експонати, можуть навчитися писати шрифтом Брайля, знайомитися з предметами за допомогою різних органів відчуття.

Крім того, ця експозиція не тільки інтерактивна, а й мобільна: легко складається та транспортується.

У липня 2013 виставка демонструвалась у виставковій залі Херсонської обласної організації Національної спілки художників України^[8].

Білозерський районний музей ім. Дмитра Багалія, смт Білозерка Херсонської області, пр. Харченко, 19/81, директор музею О.А. Волошин.

Галерея

• 
  Інтерактивна виставка "Культура на дотик" присвячена О. Скороходовій

Твори

• Перша книга «Як я сприймаю навколишній світ» (1947)
• Друга книга «Як я сприймаю й уявляю навколишній світ» (1956), відзначена премією Ушинського.
• Гол. твір «Як я сприймаю, уявляю та розумію навколишній світ»^[9].

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.

Посилання

• Очерк о жизни Ольги Ивановны СКОРОХОДОВОЙ (1911—1982)
• БСЭ [Архівовано 19 березня 2008 у Wayback Machine.]
• «Культура на дотик» Газета «День» [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Культура на дотик: херсонські соціологи увічнили пам'ять видатної землячки [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
• "Музей на дотик", або Перевтілення глухого райцентру [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Тифлокраеведение: Ольга Скороходова [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
• експозицію «Культура на дотик» Білозерського музею представили у Києві^{[недоступне посилання з липня 2019]}