Слободян Микола Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Слободян.

Мико́ла Васи́льович Слободя́н (21 червня 1944, с. Росохач, нині Україна — 9 лютого 2018, с. Росохач, Україна^[1]) — український учасник національно-визвольних змагань, політв'язень, правозахисник. Орден «За мужність» I ступеня (2006)^[2].

Микола Слободян
Микола Васильович Слободян
Народився	21 червня 1944(1944-06-21)  Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер	9 лютого 2018(2018-02-09) (73 роки)  Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство	УРСР  Україна
Національність	українець
Нагороди

Життєпис

У 1971 році закінчив Росохацьку вечірню середню школу. Працював у колгоспі.

Заарештований 22 березня 1973 року ОГ УКДБ в Тернопільській области. Член підпільної патріотичної Росохацької групи, яка у ніч з 21 на 22 січня 1973 року розвісила в м. Чорткові українські національні прапори і розклеїла антирадянські листівки на честь 55-ї річниці проголошення незалежності УНР.^[3]

Засуджений 24 вересня 1973 року Тернопільським обласним судом в закритому засіданні на 3 роки таборів суворого режиму і 2 роки заслання.

Повернувся 1978 року родинне в родинне село.

17 квітня 1991 року Микола Слободян був реабілітований.

Брав активну участь у відновлені незалежности України. Член Координаційної ради Чортківського «Меморіалу», Української Гельсінської спілки, Української республіканської партії, Республіканської християнської партії.

Микола Слободян помер 9 лютого 2018 року в рідному селі^[1][4].

Про членів Росохацької підпільної організації Харківською правозахисною групою видана книжка «Юнаки з огненної печі»^[5], відзнято документальні фільми «Прапори» (2018)^[6] та «Росохацька група» (2023)^[7].

26 січня 2012 року на фасаді Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського відкрито меморіальну таблицю з написом: «На цьому будинку Чортківського педагогічного училища в ніч з 21 на 22 січня 1973 року члени Росохацької патріотичної організації (Вітів П.І., Винничук П.М., Кравець А.М., Лисий М.С., Мармус М.В., Сапеляк С.Є., Слободян М.В.) під керівництвом Володимира Мармуса встановили національний прапор України і політичні прокламації до 55-х роковин проголошення незалежності УНР та в протест проти репресій комуністичної диктатури. Слава Україні! Героям Слава!»^[8].

Нагороди

• Орден «За мужність» І ступеня (18.08. 2006)