Слобідка (Калуський район)

Слобі́дка — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.

село Слобідка
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Тер. громада	Войнилівська громада
Код КАТОТТГ	UA26060110140063720
Основні дані
Засноване	1687
Населення	543
Площа	4,44 км²
Густота населення	122,3 осіб/км²
Поштовий індекс	77333
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°5′3″ пн. ш. 24°30′1″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	77312, Івано-Франківська обл., Калуський район, смт. Войнилів, вул. Шевченка, 114
Карта
Слобідка
Слобідка
Мапа
Слобідка у Вікісховищі

Історія

Слобідка на мапі Фрідріха фон Міга (1779- 1783 рр.)

Село виникло як слобода (поселення, мешканці якого звільнялися на початковий період від феодальних повинностей) на землях Бабина (тепер — Бабин Середній). Слобідка — це зменшувальна форма від слова «слобода». Пізніше ж був заснований фільварок, на якому селяни відробляли повинності. Перша письмова згадка належить до 1787 року.

У 1880 році було 50 будинків і 272 жителі в селі та 3 будинки і 12 мешканців на території фільварку (265 греко-католиків, 13 римо-католиків, 6 юдеїв; 271 українець і 13 поляків)^[1].

Поблизу села в напрямку на схід і на північ виявлено дві групи давніх курганних поховань^[2]

В часи Першої світової війни під час червневого наступу 1917р. біля села проходила лінія фронту про що свідчать численні залишки окопів.

У 1939 році в селі проживало 410 мешканців (405 українців і 5 польських колоністів)^[3].

Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району. 12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп ім. Шевченка Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Кудлатівську сільраду з приєднанням до Слобідківської сільради. 19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Перевозецьку і Довпотівську сільради з приєднанням до Слобідської сільради.

Соціальна сфера

Церква Св. Дмитрія

У Слобідці є церква Св. Дмитрія^[4] (храмове свято 8 листопада), збудована 1901 року. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у слобідківській церкві 4 давні дзвони діаметром 50, 34, 30, 25 см, вагою 63, 20, 13, 7 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.^[5] Була філіяльною церквою парафіяльної в Перевозці. В радянський період церква була недоступна для богослужінь. З 1990-х років — знову в користуванні греко-католицької громади, належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Церква збереглася в західній частині села, недалеко від центральної дороги. Тридільна одноверха, до вівтаря має прибудовану з півночі ризницю. Стіни над опасанням, четверика і восьмерика обшальовані вертикально дерев'яною вагонкою. Невелика дерев'яна двоярусна дзвіниця розташована з заходу від церкви.

На території села знаходиться:

• Укрпошта
• ФАП
• Бібліотека
• 2 магазини
• 150 дворів, 543 мешканці.

Село є повністю електрифікованим та газифікованим. У 2017 році було проведене вуличне освітлення.

Вулиці

У селі є вулиці^[6]:

• Верховинська
• Зелена
• Молодіжна
• Січових Стрільців
• Тараса Шевченка
• В'ячеслава Чорновола

Фото

• 
  Символічна могила борцям за волю України
• 
  Народний дім
• 
  Пам'ятний хрест
• 
  Знахідки з території фільварку
• 
  Місце де розташовувався панський фільварок