Слов'яносербська мова

Слов'яносербська мова (самоназва: славяносербскій або славено-сербскiй; серб. славеносрпски/slavenosrpski) — літературна мова сербів Воєводини у Австрійській імперії з середини 18 століття до перших десятиліть 19 століття, повністю занепала бл. 1870-их. Мова була мішаниною церковнослов'янської мови московської редакції, розмовної сербської (на основі штокавського діалекту) та церковнослов'янської мови сербської редакції^[sr] з різними спробами стандартизації.^[1]

Слов'яносербська мова
Славено-сербскiй
Обкладинка Славеносербскаго Магазина 1768 року
Поширена в	книжна мова; була поширена у Воєводині
Регіон	Південно-Східна Європа
Писемність	церковнослов'янська кирилична абетка
Класифікація	Індо-Європейська Балтослов'янська Слов'янська Південно-слов'янська Церковнослов'янська мова
Офіційний статус
Коди мови

Приклад

Речення з газети Славено-сербскія вѣдомости, написане Стефаном Новаковичем:^[2]

Слов'яносербська	Сучасна сербська	Переклад
Честь имамъ всѣмъ Высокопочитаемымъ Читателемъ обявити, да безъ сваке сумнѣ намѣренъ есамъ, ону достохвалну и цѣлому Сербскому Роду преполезну ИСТОРИЮ СЕРБСКУ, от коесамъ цѣло оглавленïе давно сообщïо, печатати.	Част имам објавити свим Високопоштованим Читаоцима да сам без сваке сумње намерен штампати ону доста хваљену и целоме Српском Роду прекорисну ИСТОРИЈУ СРПСКУ, од које сам цело поглавље давно саопштио.	Маю честь повідомити всім Високошанованим Читачам, що я, поза всяким сумнівом, маю намір друкувати цю досить вартісну і всьому Сербському Роду прекорисну ІСТОРІЮ СЕРБСЬКУ, якої цілий розділ я був опубліковав довгий час тому.