Слунь

Слунь (хорв. Slunj) — місто в Хорватії, в Карловацькій жупанії. Населення — 1 776 осіб у самім місті й 6 096 осіб в адміністративному районі із центром у Слуні (2001). 87 % населення — хорвати, 9,4 % — серби.

Слунь хорв. Slunj
—  місто  —
Місто Слунь Grad Slunj
Вид Слунь хорв. Slunj
Герб
Координати: 45°06′ пн. ш. 15°35′ сх. д.
Країна	Хорватія
Жупанія	Карловацька
Уряд
- Мер	Іван Боговіч
Площа
- Повна	392,54 км²
Висота над р.м.	0 м
Населення (2001)
- Усього	1 776
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Поштовий індекс	47240
Вебсайт:
Слунь хорв. Slunj Розташування міста на мапі Хорватії

Загальні відомості

Водоспади на Слуньчиці

Слунь розташоване в гористому регіоні за 30 кілометрів на північ від національного парку Плитвицькі озера і за 15 км на захід від кордону з Боснією і Герцеговиною. Через місто протікає річка Корана, у межах міста в неї впадає невелика річка Слунчиця (Слушниця). Через Слунь проходить важлива автодорога Карловац — Книн.

Околиці міста дуже мальовничі. Там багато водоспадів на Слунчиці й Корані, що привертають увагу туристів. Відомий австрійський письменник Гайміто фон Додерер в 1963 році випустив у світ роман «Слунські водоспади» (нім. Die Wasserfälle von Slunj). Крім того, відомою визначною пам'яткою міста є стародавні водяні млини, багато з яких побудовано ще у 18 столітті.

Демографія

За переписом 2001 року, налічувалося 6096 мешканців. .

• Хорвати: 5305 (87,02 %)
• Серби: 575 (9,43 %)
• Інші: 216 (3,55 %)

Перед тим як Хорватія стала незалежною, сербів було більше. Тоді етнічний склад був таким:

Рік перепису	Загальне населення	Хорвати	Серби	Югослави	інші
1991	18 962	12 091 (63,76 %)	5540 (29,21 %)	239 (1,26 %)	1092 (5,75 %)
1981	21 732	13 025 (59,93 %)	6412 (29,50 %)	1815 (8,35 %)	480 (2,20 %)
1971	25 835	16 037 (62,07 %)	9383 (36,31 %)	206 (0,79 %)	209 (0,80 %)

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 5 076 осіб^[1]. Населення самого поселення становило 1 674 осіб.^[1]

Слунь (населення міста)

Динаміка чисельності населення міста^[2]:

Слунь (населення громади)

Динаміка чисельності населення громади^[2]:

Населені пункти

Крім міста Слунь, до громади також входять:

• Бандино-Село
• Благай
• Буковаць Пер'ясицький
• Црно-Врело
• Цвіянович-Брдо
• Цвітович
• Чамероваць
• Доня Глина
• Доня Висоцька
• Донє Примишлє
• Донє Табориште
• Доній Цероваць
• Доній Фур'ян
• Доній Кремен
• Доній Ладеваць
• Доній Никшич
• Доній Полой
• Доній Поповаць
• Дубраве
• Глинсько Врело
• Горня Глина
• Горня Висоцька
• Горнє Примишлє
• Горнє Таборище
• Горній Цероваць
• Горній Фур'ян
• Горній Кремен
• Горній Ладжеваць
• Горній Никшич
• Горній Поповаць
• Гробник
• Яме
• Кланаць-Пер'ясицький
• Коса
• Косієр-Село
• Кутаня
• Кузма-Пер'ясицька
• Ладжевацько Селище
• Лаповаць
• Лумбарденик
• Малий Вукович
• Мариндолсько Брдо
• Милєваць
• М'єсто Примишлє
• Ново Село
• Павловаць
• Подмелниця
• Полє
• Рабиня
• Растоке
• Салопек-Луке
• Саставак
• Слуньчиця
• Снос
• Спаредняк
• Стоймерич
• Шливняк
• Точак
• Тржич-Примишлянський
• Велюн
• Велюнська Глина
• Велюнський Понораць
• Видекич-Село
• Заполяк
• Зечев-Варош

Історія

Руїни форту Франкопанів

Уперше Слунь згадано в 12 столітті під назвою «Словін град» (хорв. Slovin grad). В XV сторіччі тут споруджено фортецю родини Франкопанів. Поряд із нею в той же час заклали францисканський монастир. В 16 столітті Слунь розорила турецька навала, а згодом він став одним із укріплених постів Військового кордону, особливої області, яку Габсбурги створили для захисту від турків. Наприкінці 17 століття Слунь цілковито перебудували, і це планування збереглося до наших днів.

Під час війни за незалежність Хорватії історичному центру міста завдано значного збитку. Відбудовчі роботи тривали кілька років після закінчення війни.