Слєшинський Орест Володимирович

Орест Володимирович Слєши́нський (10 січня 1930, Смоленськ — 1 березня 2008, Одеса) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року^[1]. Заслужений художник України з 1993 року^[2].

Слєшинський Орест Володимирович
Народження	10 січня 1930(1930-01-10)  Смоленськ, РСФРР, СРСР
Смерть	1 березня 2008(2008-03-01) (78 років)
	Одеса, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж і натюрморт
Навчання	Одеське художнє училище (1953) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1965)
Вчитель	Токарєва-Александрович Любов Йосипівна, Єремеєв Олег Аркадійовичd, Романичев Олександр Дмитровичd і Непринцев Юрій Михайловичd
Діяльність	художник, викладач університету
Вчене звання	доцент
Відомі учні	Таралевич Пилип Миколайович, Лесниченко Олена Василівна і Дем'янишина Лариса Семенівна
Працівник	Одеське художнє училище і Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського
Член	Спілка радянських художників України
Нагороди

Біографія

Народився 10 січня 1930 року в місті Смоленську (нині Росія). У 1945 році його сім'я переїхала до Одеси. Протягом 1947—1949 років навчався на судномеханічному відділенні в Одеському морехідному училищі; у 1949 році вступив до Одеського художнього училища. З 1950 по 1955 рік проходив строкову службу у Військово-морському флоті СРСР, служив на Балтійському флоті^[3].

У 1955—1959 роках продовжив навчання в Одеському художньому училищі, був учнем Любові Токарєвої-Александрович; у 1959—1965 роках продовжив здобувати мистецьку освіту у Ленінградському інституті живопису, скульптури й архітектури імені Іллі Рєпіна Академії мистецтв СРСР, де навчався у Юрія Непринцева, Олега Єремеєва, Олександра Романичева^[3][4].

Протягом 1965—1974 років викладав спеціальні дисципліни в Одеському художньому училищі^[3]. Серед учнів: Наталія Гончарова, Ольга Котлярова-Прокопенко, Пилип Таралевич. У 1974—1978 роках обіймав посаду головного художника Одеського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду Української РСР^[3]. З 1990 року працював на кафедрі живопису та історії мистецтва Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, де обіймав посади викладача^[5], доцента (з 2003 року)^[3]. Серед учнів: Ольга Котова, Олена Лесниченко, Мешкав в Одесі, в будинку на вулиці Пантелеймонівській, № 128, квартира № 34^[1][4]. Помер в Одесі 1 березня 2008 року^[3].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, створював жанрові картини, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:

• «Судноремонтники» (1966);
• «Петроград» (1967);
• «Крейсер „Аврора“» (1968);
• «Патруль. 1917 рік» (1969);
• «Дорога понад морем» (1969);
• «Богдан Хмельницький дає клятву» (1969);
• «Тираспольська площа» (1970-ті);
• «Вилкове» (1970-ті);
• «Париж. Новий міст» (1980-ті);
• «Пейзаж з білим пароплавом» (1984);
• «Човни» (1986);
• «1941-й рік» (1987);
• «Одеса. Спуск Ласточкіна» (1989);
• «В Балаклаві» (1990-ті);
• «Одеса. Приморський бульвар» (1993);
• «Півонії» (1993);
• «Одеса. Біля опери» (1994);
• «Берег в Санженцях» (2000).

Брав участь у республіканських, всесоюзних та міжнародних виставках з 1959 року^[3][6]. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1981 році, Києві у 1983 році^[3].

Окремі картини зберігаються в Одеському художньому музеї, Музеї сучасного мистецтва Одеси, у приватних зібраннях в Україні^[6], Канаді, США, Німеччині, Японії^[7].