Слідкуюча система

Слідку́юча систе́ма — система автоматичного регулювання, завдання якої полягає в зміні керованої величини Y відповідно до заздалегідь невідомої функції часу, що визначається задаючим впливом r(t).

Функціональна схема слідкуючої системи

У слідкуючій системі керована величина повинна слідувати за задавальним впливом, що звичайно є повільно змінюваною, але заздалегідь невідомою функцією часу.

Одним з основних елементів слідкуючої системи є пристрій порівняння, у якому відбувається порівняння фактичної вихідної величини Y із заданим її значенням r та виробляється сигнал розузгодження ${\displaystyle e=r(t)-Y}$. Передача значення вихідної величини на вхід здійснюється колом від'ємного зворотного зв'язку. Оскільки за завданням керована величина повинна відповідати задаючому впливу, то розузгодження e буде похибкою слідкуючої системи, яка повинна бути досить малою. Тому сигнал e у підсилювачі-перетворювачі C підсилюється і перетворюється в інший сигнал u, який приводить у дію виконавчий пристрій P. Виконавчий пристрій змінює вихідну величину Y так, щоб зліквідувати розузгодження e.

Приклади:

• САР пристроями для обробки виробів на металорізальних верстатах за шаблонами (автоматичні копіювальні верстати);
• радіолокаційна станція, до завдань якої входить супровід об'єкта із наперед невідомим законом руху.

Див. також

• Система автоматичного регулювання

Література

• Папушин Ю. Л., Білецький В. С. Основи автоматизації гірничого виробництва. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2007. — 168 с. — ISBN 978-966-317-004-6.
• Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.
• Енциклопедія кібернетики. тт. 1, 2. — К.: Головна редакція УРЕ, 1973. — 584 с.