Смирнова Лідія Миколаївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смирнова.

Смирнова Лідія Миколаївна (31 січня (13 лютого) 1915(19150213) — 25 липня 2007, Москва) — радянська і російська актриса театру і кіно. Лауреат Сталінської премії ІІІ ступеня (1951). Народна артистка СРСР (1974).

Смирнова Лідія Миколаївна
рос. Лидия Николаевна Смирнова
Народилася	31 січня (13 лютого) 1915  Мензелінськ, Уфимська губернія, Російська імперія
Померла	25 липня 2007(2007-07-25)[1] (92 роки)  Зеленоградський адміністративний округ, Росія
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	Російська імперія  СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Московська державна академія хореографії
Заклад	Мосфільм, Державний театр кіноактора, Камерний театр Таїроваd і Q4391503?
Роки діяльності	1934 — 2005
Партія	КПРС[2]
У шлюбі з	Рапопорт Володимир Абрамовичd
Членство	Спілка кінематографістів Росії
IMDb	nm0807074
Автограф
Нагороди та премії
Смирнова Лідія Миколаївна у Вікісховищі

Біографія

Лідія Смирнова народилася 31 січня (13 лютого) 1913 року у Мензелінську, Татарстан^[3]. Дитинство провела в Сибіру, потім переїхала в Москву до тітки і вступила в хореографічне училище при Большому театрі. Потім вона стала студенткою Московського авіаційного інституту. Займалася спортом і навіть не думала про кар'єру кіноактриси.

У театральне училище Лідія Смирнова прийшла з другого курсу авіаційного інституту. Заяву подала одночасно до студії Є. Б. Вахтангова (нині Театральний інститут імені Бориса Щукіна), школу-студію Камерного театру Таїрова і у Всесоюзний державний інститут кінематографії, і скрізь була прийнята. Вона обрала училище при Камерному театрі, оскільки воно було найбільш близьким до дому. Коли Смирнова вчилася в школі Всеволода Таїрова, до них часто приходили з кіностудій запрошувати студентів на зйомки. Коли потрібна була блакитноока блондинка, говорили — у нас є Смирнова, але затверджували її рідко.

Одна з перших ролей в кіно Лідії Смирнової — роль Шурочки в ліричному музичному фільмі «Моя любов». До 1941 року почала складатися її кар'єра кіноактриси. Успіх, що прийшов до неї після фільму «Моя любов», окриляв. Проте з початком німецько-радянської війни пішли на фронт товариші по студії: режисери, оператори, художники, артисти. Чоловік Смирнової Сергій Добрушин був журналістом. Він, не чекаючи повістки, сам пішов на призовний пункт і за місяць загинув під Смоленськом. Другим чоловіком Лідії Смирнової був відомий радянський кінооператор Володимир Рапопорт.

Лідія Смирнова померла 25 липня 2007 року в Москві, похована на Введенському кладовищі.

Фільмографія

1. 1934: «Настінька Устінова» — епізод
2. 1938: «Нова Москва» — дівчина
3. 1939: «Велике життя» — Женя Буслаєва
4. 1940: «Моя любов» — Шурочка
5. 1941: «Два друга» — Ліда, стажистка на метеостанції
6. 1941: «Випадок у вулкані» — Наташа, радистка
7. 1941: «Ми чекаємо вас з перемогою» — колгоспниця
8. 1942: «Хлопець з нашого міста» — Варя Луконіна-Бурміна, сестра Аркадія Бурміна, дружина Сергія Луконіна
9. 1943: «Вона захищає Батьківщину» — Фенька
10. 1943: «Зниклий безвісти» — радистка
11. 1944: «Морський батальйон» — Варя Маркіна
12. 1946: «Сини» — Ілга, дружина Яніса
13. 1946: «Велике життя. Частина 2» — Женя Буслаєва
14. 1947: «Новий дім» — Марія Степанівна Чередникова, голова колгоспу «Молода гвардія»
15. 1949: «У них є Батьківщина» — вихователька дитячого будинку Смайда
16. 1950: «Донецькі шахтарі» — Віра Миколаївна, дружина Трофименка
17. 1953: «Сріблястий пил» — Флоссі Бейт
18. 1954: «Про це не можна забувати» — Анна Дашенко
19. 1956: «Два життя» (телеваріант — «Сестри») — Настя Самокрутова
20. 1956: «Круті Горки» — Марія
21. 1957: «Телеграма» — Анастасія Семенівна Ніколаєва (Настя), дочка Катерини Петрівни
22. 1958: «Троє вийшли з лісу» — Юлія Титова
23. 1960: «Яша Топорков» — Тася
24. 1960: «Мічман Панін» — дружина боцмана Григор'єва
25. 1960: «Твої друзі» — Ірина
26. 1961: «Різнобарвні камінці» — Надія Борисівна
27. 1963: «Тиша» — Серафима Бикова
28. 1963: «Ім'ям революції» — Єлизавета Олексіївна
29. 1963: «Це сталося в міліції» — дружина професора Зубарєва
30. 1964: «Секретар обкому» — дружина Денисова Софія Павлівна
31. 1964: «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено» — лікар
32. 1964: «Одруження Бальзамінова» — Килина Гаврилівна Красавіна, сваха
33. 1966: «Заблукалий» — Пелагея
34. 1966: «Дядечків сон» — Марія Олександрівна Москальова, перша дама міста Мордасова
35. 1968: «Сільський детектив» — продавчиня сільського магазину Євдокія
36. 1971: «Факір на годину» — Олімпіада Олександрівна
37. 1971: «Їхали в трамваї Ільф і Петров» — дресирувальниця і художній керівник цирку
38. 1972: «Останній форт» — Берта
39. 1973: "Життя на грішній землі — Настя
40. 1973: «Дача» — Петрова Аня
41. 1974: «Аніскін і Фантомас» — продавчиня сільського магазину Євдокія
42. 1977: «Повернення сина» — Євдокія
43. 1977: «Рудін» — Дар'я Михайлівна Ласунська
44. 1978: «І знову Аніскін» — Євдокія Миронівна Проніна, продавчиня сільського магазину
45. 1979: «Піна» — Раїса Дмитрівна Махоніна
46. 1981: «Карнавал» — голова комісії
47. 1982: «Передчуття любові» — Марія Георгіївна
48. 1982: «Подорож буде приємною» — Наталія Василівна
49. 1982: «Гарно жити не заборониш» — Людмила Сергіївна Ліхіна
50. 1983: «Спокій скасовується» — тітка Тетяна
51. 1987: «Вірую в любов» — Варвара Андріївна Луконіна, актриса театру
52. 1987: «Позика на шлюб» — Олена Михайлівна
53. 1990: «Шапка» — Наталія Книш, поетеса
54. 1995: «Дім» (т/с) — Пелагея Нілівна
55. 1995: «Притулок комедіантів» — Неллі Євгенівна
56. 1998: «Тоталітарний роман» — епізод
57. 2000: «Немає смерті для мене» — Тетяна Казарновська
58. 2001: «Спадкоємиця» — Іраїда Антонівна
59. 2005: «Спадкоємиці 2» — Іраїда Антонівна

Почесні звання і премії

• Сталінська премія III ступеня (1951) — за роль Смайди в кінокартині «У них є Батьківщина» (1949)
• Заслужена артистка РРФСР (1955)
• Народна артистка РРФСР (1965) — за заслуги у сфері радянського кіномистецтва
• Народна артистка СРСР (1974)